Сміттєва криза у Львові: дешевий театр і маніпулювання громадською думкою

Те, що львів’янин, і так відомо, а тут ще й бовкнув, що колись пробував завести у Львів інвесторів, які могли й хотіли побудувати сміттєпереробні підприємства. Правда я сам з цими питаннями ходив не до Андрія Садового, а до його попередників. Зі Садовим намучився уже Тарас Стецьків, десь чув, що він 18 разів таких інвесторів приводив, а результат завжди був таким самим – інвестори тікали зі Львова й ніколи більше не поверталися. Але тему таки трохи знаю. І від цього ще сумніше. Бо насправді ми тут маємо справу або з якоюсь дивною формою психічної неадекватності, або (і це значно гірше) з дуже небезпечною політичною авантюрою.

На користь неадекватності може свідчити поведінка деяких соратників Садового зі Самопомочі. Особливо Березюка й Сироїд. У лідера фракції цілком міг спрацювати синдром перебрання симптомів своїх пацієнтів. Хто не знає – він був хорошим лікарем-психіатром і, вочевидь, дуже віддавався своїй роботі... Що вплинуло на пані віце-спікерку – не можу зрозуміти. Але їхня поведінка, заяви, аргументація були явно не в дружбі зі здоровим глуздом. Правда проти цієї версії свідчить форма подачі основних тез. Коли б був лише психічний розлад, то більше б істеричних ноток виникало, а отже й імпровізації. Обоє ж голодувальників занадто злагоджено й завчено повторюють ті самі тези про блокаду й знущання центральної влади над львів’янами. Тож більше це все нагадує дешевий театр і маніпулювання громадською думкою.

Так само маніпулює і пан мер. Я вже не раз про це все писав, але є нові деталі, які свідчать, що Садовий сам умисно з певними політичними чи фінансовими цілями блокує розв’язання сміттєвої кризи. Пригадуєте відомий меморандум між урядом, ОДА та керівниками міст Львівської області, коли В.Гройсман особисто приїхав до Львова й переконував лідерів місцевих громад прийняти львівське сміття? Я тоді чимало про це написав як уже про «перемогу». Виявилося, що її зруйнувати було зовсім не важко. Зверхня поведінка пана Садового, небажання зустрічатися з місцевими громадами та депутатами, а ще відмова двох основних львівських партій Самопомочі й Свободи голосувати про виділення з обласного (не міського!) бюджету компенсацій за екологічні збитки громадам – і справу зроблено.

Місцеві ради почали забороняти прийом львівського сміття, а люди вийшли на пікети й перекриття. Апофеозом усього цього стало, що в місті Миколаїв Львівської області (хоча й у обласному Миколаєві те саме) депутати від Самопомочі проголосували проти прийому львівського сміття. Може це на них також вплинули Президент із Прем’єром? І яка це все зневага до людей: пан Садовий заявляє, що всі вони діють за вказівкою Банкової. І жителі села-мученика Грибовичів, і яворівці, й роздільці, й стрияни, й усі інші, які після того меморандуму виходили з протестами й забороняли везти до себе львівське сміття – усі вони виявляється – лакузи Порошенка! Думки, що люди просто не вірять Андрію Садовому, який ще з 2006 року всіх годував обіцянками й нічого не робив, як не робить і досі, якось і припускати не хочеться.

Зараз, коли ситуація для львів’ян стає все критичнішою, до Львова знову прибуває представник уряду – віце-прем’єр Зубко, збирає керівництво ОДА та місцевих громад, переконує, впрошує... Деякі вже й погодилися, але нишком, без розголосу, бо просто бояться своїх мешканців, які абсолютно не вірять Садовому й сміття пускати не хочуть. І коли все ж якісь домовленості були досягнуті, Садовий замість дякую заявляє, що Зубко йому лише заважає! Та просто Андрій Іванович і не збирався поки що вивозити сміття, не треба йому місцевих полігонів. Пан мер грається в свої диявольські ігри.

Що це за ігри – можу лише припускати, бо нормальний здоровий розум такого не сприймає. Але пан Андрій зовсім недалекий від такої-собі делікатної та елегантної форми галицького сепаратизму. Його газета «Поступ» колись публікувала дуже жовчні карикатури проти українців, протиставляючи їх (тупих вусатих салоїдів) інтелігентним європейським галичанам і бідкалася, як важко Галичині жити під гнітом «відсталої України». Сам Андрій Іванович був прихильником особливого статусу для міста Львова, та автономізації для Галичини. Невже забулися виборчі кампанії десятилітньої давнини? Те, що насправді сьогодні роблять Садовий, Березюк, Сироїд дуже чітко висловив сьогодні в ранішній нардепській розминці їхній сахалінський депутат Соболєв, який прямо закликав львів’ян до насильницьких дій проти центральної влади.

Це ж цілий комплекс заходів: спершу створюю проблему, потім піднімаю навколо неї істерію, хоча все це виключно моя сфера відповідальності, але звинувачую у всьому ненависний офіційний Київ, який у Львові звично недолюблюють. Коли Київ береться допомогти, сам зриваю всі домовленості, відмовляюся від допомоги, нарощую проблеми для міста. А тим часом всякі відморозки, на зразок того ж Соболєва, пробують сканалізувати людське обурення в «правильне русло»... А далі Самопоміч запропонує свій план «суспільного миру», в якому, звичайно ж, прямо жодним словом не буде сказано про галицьку автономію. Як і в їхньому законопроекті «Про окуповані території» теж прямо не сказано про остаточне відторгнення Донбасу. А для більш відвертих пропозицій у пана мера є ще одна улюблена політична структура – Українська Галицька Партія. Не чули про таку? Нічого, коли буде треба, почуєте, головне, що зареєстрована й поступово м’язи нарощує...

Гра дуже ризикована, бо люди ж не дурні й таки можуть розібратися «хто кому що винен», але ж центральну владу теж не люблять, тому деякі шанси на максимальне розхитування ситуації все ж є. А допускати можливість фатального для себе самого наслідків такі люди після довгих років при владі просто відучуються. Пригадуєте кінцівку старого анекдота: «...а нас за що?»

Урешті-решт, якщо не вдасться розкрутити політичну нестабільність на заході країни, залишається ще й фінансовий козир. Центральна влада довго буде пробувати змусити мера виконати свої зобов’язання, але коли ситуація стане зовсім критичною, таки візьметься все це робити за кошти з держбюджету, а зекономленими грошима бюджету місцевого чиновництво зможе відчутно поживитися, особливо там, де мова йде про річну епопею з вивезенням явно завищених об’ємів сміття...

Отака казочка вийшла – невесела й авантюрна. Дуже все це на конспірологію скидається, але от іншого зрозумілого пояснення я таки не знаходжу. Може хтось підкаже?