Тим, у кого амнезія, – сподобається пропозиція про контроль за цінами
Почитав пропозицію Ольги Богомолець відновити державний контроль за цінами.
Не в державній торгівлі та від державного продвиробника (таких фактично не залишилося), а для всіх приватників – від мережі супермаркетів до бабусь біля метро – адже ж так випливає з пропозиції та принципу «закон один для всіх».
І згадав свою молодість. А мені вже стільки років, що пригадую булочки за три копійки та рогалики за 6 коп. і ще пиріжок з м’ясом навпроти поштамту за сім і в провулку Крива Липа у Львові з лівером – за чотири. Так от, тоді з державним регулюванням цін усе було гаразд, от тільки вільно купити можна було хіба оті булочку й рогалик (і то за годинами), ще в єдиному місці на все місто, вистоявши в черзі, за той самий пиріжок (що за 7 коп.). Зате хоч завались отим гіменцем, що за чотири. А ще в обідню перерву замість чимось перекусити, біг до сусіднього гастроному, бо між 13.00 та 14.00 черга за кілограмом докторської ковбаси АБО сардельок проходила лише за 30-40 хвилин. Тим, у кого перерва була з 14.00, щастило менше – за годину могли й не вкластися...
А загалом, пропозиція дуже гарна, народу сподобається (тим, кому пам’ять амнезією стерло). Цікаво, чи ціни у своїй приватній клініці пані Оля теж готова піддати державному регулюванню – бо соціальна справедливість не повинна бути вибірковою.