Олешки крізь століття: від союзу козаків і кримських татар до російської окупації
Пам’ять про братерство і злочин окупації
Є місця, де історія особливо виразно перегукується із сучасністю.
Олешки – саме таке місце.
У 1711 році, після зруйнування московським військом Чортомлицької Січі, запорозькі козаки, з дозволу хана Девлета II Ґерая та на прохання кошового отамана Костя Гордієнка, заснували Олешківську Січ на землях Кримського ханства. Січ проіснувала до 1728 року.
Сам факт її існування на землях Кримського ханства нагадує про глибокі й різноманітні зв’язки українців і кримських татар, адже в нашій історії були не лише конфлікти, а й союзи, взаємна підтримка, сусідство та спільний спротив імперським зазіханням.
Минуло понад три століття. Історія знову трагічно перегукується із сучасністю.
Сьогодні окуповані Росією Олешки переживають гуманітарну катастрофу. Люди фактично опинилися в блокаді, позбавлені належного доступу до продуктів та необхідної допомоги.
Там, де колись українські козаки знаходили прихисток на землях Кримського ханства, сьогодні російська окупація приносить людям страх, безправ’я і страждання.
Українці й кримські татари добре знають ціну російської імперської політики: знищення державності, Голодомор, Sürgünlik (депортація), репресії, окупації та спроби переписати історію.
Тому Олешки нагадують нам: ми не маємо права забувати свою спільну історію.
Маємо пам’ятати: захопленню та подальшій анексії Криму Росією у 1783 році передувало силове розширення імперської влади на українські землі та остаточне знищення Запорозької Січі царськими військами у 1775 році.
Та насамперед сьогодні слід ужити всіх заходів для порятунку тисяч жителів Олешок, які потерпають від голоду й хвороб. Для захисту ж мільйонів людей та недопущення поневолення нашої країни необхідно назавжди усунути саме першоджерело цих руйнувань - російську агресію, що триває вже тринадцятий рік, і повністю відновити територіальну цілісність України, звільнивши Крим та всі інші окуповані Росією землі.
Адже саме в цьому й полягає найголовніший урок Олешківської історії: свобода та гідність виборюються лише разом, а пам’ять про спільне минуле має дати сили та натхнення для розбудови й зміцнення Української держави.