Це болісна втрата для майданівців, але не для нинішньої влади
Старший намету №40 «Львівська політехніка» Ярослав Радонь (45 років) – весела й чуйна людина, але страшний у гніві. Я його зрозумів, коли він мені розповів ось що:
18 травня біля Стели на Майдані Незалежности в Києві люди прощалися з Миколою Марковим. Плакали.
Він був сотником 27-ї сотні Самооборони Майдану. Ця сотня була створена з колишніх військових запасу на базі охорони Будинку профспілок.
Микола Марков похований в рідному селі П'ятигори Тетіївського району на півдні Київщини.
У селі всі знають, що пан Микола – член Народного Руху часів Вячеслава Чорновола.
Він був одним із тих, хто формував добровольчий батальйон «Айдар». Організував збір коштів на придбання реянімаційного автомобіля швидкої допомоги, який передав бійцям другої роти батальйону «Айдар».
Після Майдану у Миколи Маркова щеміло серце, скеміла легеня. Оборонці Майдану кажуть, що це наслідки застосування якихось секретних спецзасобів у вигляді паралітичних газів, що ними Москва озброїла силовиків у Києві. На підступну недугу страждають досі багато майданівців. Нинішня влада, вочевидь, щоби позбутися зайвих для себе клопотів, каже, що вони занедужали, надихавшись гару шин.
Три місяці тому побратими кинулися рятувати командира. З’ясувалося, що Ізраїль ладен узяти на операцію сотника. Треба 20 тисяч (чи то доларів, чи то еврів, яка, зрештою, різниця?!). Пан Микола гоноровий, звертатися по допомогу сам не став. Це зробили побратими. Але коштів ніхто не дав. Зверталися навіть до Андрія Парубія – як до колишнього керівника загонів Самооборони Майдану.
Усе марно. Ніхто з можновладців не озвався.
Сотник Микола Марков помер під наркозом на операційному столі в Києві.
Йому йшов 56-й рік…
Для бійця Ярослава Радоня та всіх майданівців це болісна втрата. Не для теперішньої влади.
Джерело: Facebook