Ганебно обкрадати мертвих. Хто ж насправді робив перші телевізійні розслідування в Україні

У запалі дискусії депутат БПП Ар’єв, виступаючи на захист брехні Порошенка у справі офшорів, написав у мережі, що він, бачте, почав перші в Україні телевізійні розслідування. Тому начебто має право, що і робить, повчати сучасних журналістів-розслідувачів.

До історії питання. Справді Ар’єв почав. У 2004-05 роках (автор програми «Закрита зона», «5-й канал»). З подачі нинішнього генпрокурора Луценка. Заказухою тих розслідувань тхнуло на весь етер. Але то вже зовсім инша історія.

Насправді перші в Україні телевізійні розслідування почав Вадим Бойко, що був народним депутатом першого скликання. Він робив телевізійні розслідування, будучи редактором програми «Молодіжна студія «Гарт» Українського телебачення.

КреКременчужани обрали Вадима Бойка народним депутатом 18 березня 1990 року від Автозаводського округу.

Журналістка з кременчуцького сайту «Репортер» Юлія Билина згадує: «Серед тем, які порушував Вадим у своїй журналістській діяльности,.. були розслідування про наслідки аварії на Чорнобильській атомній станції, намагання знайти втрачену для потомків бібліотеку Ярослава Мудрого (за однією з версій вона зберігалася на території Межигір’я, колишньої дачі першого секретаря компартії В.Щербицького, яка нині належить […ла] В.Януковичу).

За сюжет про події в Литві – спроби штурму Вільнюського телецентру… в січні 1991 року Вадим Бойко нагороджений орденом Литовської республіки (посмертно)».

Ось про що знають і пам’ятають навіть у Кременчуці.

У 1992 році на роковини Вільнюської трагедії, яку спричинила совітська армія, Вадим Бойко літав до Вільнюса, де йому на урочистому засіданні Сейму голова парляменту Вітаутас Ляндсберґіс вручив державну нагороду Литовської Республіки – Медаль Пам'яти 13-го січня. В останній поїздці Вадима я був з ним.

Вадима вбито 14 лютого 1992 року. Йому були лише 29 років.

Кримінальну справу відкривали тричі. І тричі тихенько закривали. За офіційною версією Вадим Бойко згорів на пожежі, яку спричинив вибух телевізора у помешканні, де він жив (до речі, народний депутат жив у гуртожитку на вулиці Довженка). Експерти зазначали, що потужність, з якою стався вибух, та залишки каністри із бензином свідчили про зумисний підпал, згадує журналістка Юлія Билина.

Якраз перед самою смертю Вадим Бойко вів розслідування, щоб з’ясувати, куди поділося «золото партії» – мільйонні статки, які залишилися після заборони КПРС.

Уже на третій день після вбивства Вадима Бойка президент Леонід Кравчук (колишній секретар Компартії УССР) на прес-конференції озвучив версію про вибух телевізора.

Я був на місці трагедії того ж вечора. Згорілий труп лежав посеред кімнати на підлозі… У мене склалося враження, що помешкання злочинці підпалили після вбивства. Сусіди бачили, як двері горіли ззовні, наче облиті паливом. Потім експертиза показала, що Бойко загинув до пожежі (у легенях трупа не було гару).

Моєму другові Вадиму Бойку було лише 29 років…

Тому телевізійні розслідування в Україні почав прекрасний журналіст Вадим Бойко. І за це поклав життя.

На світлині: народний депутат Вадим Бойко (перший праворуч) у колі авторів передачі «Три кольори» на Українському радіо 27 жовтня 1990 року.

Світлина Дмитра Іванова.

Facebook