Осінь Патріарха. Цій владі Іван Драч виявився не потрібен
Зі свого творчого вечора Іван Драч поїхав назад до лікарні
Півголосом промайнули дві події, дві події всеукраїнського звучання.
Перша – це вісімдесятиріччя Івана Драча. Друга – це початок виходу дванадцятитомника Івана Драча.
Іван Драч зібрався з силами і з другого разу приїхав з лікарні на свій творчий вечір у Будинку актора на Ярославому Валу. У трьохстах метрах од Будинку актора бовваніє маєток Народного Руху України, першим головою якого стояв Іван Драч. З цього маєтку до Будинку актора не спромоглася прийти жадна людина; нинішній голова Народного Руху Іван Куйбіда – президент Національної академії державного управління при Президентові України. Одна Куйбіда – дві посади. Один Іван Драч – і жадного функціонера-рухівця. На вечорі не було теж ані кабмінівців, ані небожителів Банкової, ані мінкультівців. Їм Іван Драч потрібен був тоді, коли очолював Рух, керував міністерством, сидів у Верховній Раді та різних президентських радах. Зі свого творчого вечора Іван Драч поїхав назад до лікарні.
Він хворіє у Феофанії. Сюди до Івана Драча наступного ранку після його дня народження приїхали «опозиціонери». Вони подарували рясні кошики фруктів, оберемище червлених троянд. Але справжня несподіванка для Великого поета крилася в иншому: вони сповістили Івана Драча, що дванадцятитомник його творів надійде доброчинною передплатою до кількох книгозбірень Донбасу.
Іван Драч красно дякував. Подякував і за Великого актора Богдана Ступку, якому раптові гості теж багато в чому допомогли.
Згадали про Івана Драча і поїхали вітати його до лікарні колишні можновладці – з Донбасу та Галичини: віце-прем’єр Борис Колесніков та секретар Гуманітарної ради при Президентові України Ганна Герман.
Ось така історія про дві події, що півголосом промайнули цієї червленої осені.