Мова колишньої окупаційної влади не може бути другою державною в незалежній країні
Як естонський президент відповів на питання про «дискримінацію російської мови»
В очікуванні дії закону про українську мову в сфері послуг два кроля Моісєєнко і Данилєц вирішили стати мовознавцями. Той, що похудіше відкрив рот і сказав:
«А от у нас хотят, чтобы было как в Эстонии. Сейчас анекдот расскажу, как эстонец борется против русского...»
І згадалась мені справжня історія.
В 2015 році одна швейцарська газета спитала тодішнього президента Естонії
Тоомаса Гендріка Ільвеса, а чого в його країні дискримінують російську мову. Мовляв, багато хто з тих, хто там проживає вважає російську рідною, а держава змушує вчити естонську, від того російськомовні відчувають себе людьми «нижчого класу».
Ось, що сказав Івельс – чиї батьки, нащадки дуже заможних «кулаків», які свого часу втекли від радянських «визволителів»:
«А чому вона повинна бути офіційною? Ми, наприклад, окуповуємо вашу країну, а через 50 років заявимо, що ви повинні зробити естонську мову офіційною, – відповів президент Естонії. – Окупаційна влада захоплює країну, депортує сотні тисяч громадян в Сибір і посилає своїх людей сюди. І тепер, коли ми остаточно здобули незалежність, виходить, що мова окупаційної влади має стати другою державною мовою країни? Не ставте мені смішних запитань!»
А ось тут є непогана коротка стаття. Де дуже непогано описано, як для того, щоб Естонія втратила своє національне обличчя на сибірські лєсоповали відправляли старих і дітей, розлучених з батьками. Вагітних жінок грузили в товарні вагони. Десь 72% депортованих естонців були або жінки, або діти до 16 років! На їхнє місце привезли надійних кумушок із Самари і їх чоловіків ахфіцерів.