Соцопитування, яке шокує: у нас дуже хворе суспільство
Можна припустити, що це глибока Саудівщина, а опитування проводилось серед тримачів гаремів і наложниць
Із задоволенням прочитала опитування Мінсоцполітики із Посольством Великої Британії в Україні, де 1500 локальних самців розказали, що гарна дружина має менше заробляти, мовчати і міняти підгузки і терпіти усе заради штампу.
Із задоволенням, бо за ними незаміжня. Або заміжня за ними не я.
У нас дуже хворе суспільство.
Якщо схрестити оце опитування із восьмиберезневим серед жінок, де бабьонки повідповідали, що образи і насилля, навіть згвалтування у сім’ї це Ок - наші мужики достойні своіх самиць. А самиці вибирають подібних собі — і живуть так у садомазохізмі до психлікарні або гробу.
Навіть так, якби у опитуваннях не вказувалось, що це регіони України, можна було пропустити, що це глибока Саудівщина, а опитування проводилось серед тримачів гаремів і наложниць.
Оце наслідки виховання, де пари мама і бабуся ростять із кукусика реального мужика. Або молода жінка забиває на освіту і роботу, аби потім роками мити підлогу і підвіконня хрущівок у свого співмешканця/колишнього.
Половина із півтори тисячі чоловіків висловили бажання контролювати увесь час, де перебуває їхня дружина або партнерка, а 32% опитаних розповіли, що мають знайомих, що вчиняли насильство щодо партнерки. А ще 10% вважають, що баришня має терпіти усе задля статусу стосунків.
Питання: на*уя оце життя в дискомфортному комфорті? На*уя оцей контроль і плин за течією: як живеться в домі з брєвном якимсь, так і житиму. Із нелюбимими. Оце тримання за мертві муміфіковані стосунки?
Нарешті я вивела формулу щастя поукраїнськи: гібрид банкомата і брутального захисника + гібрид німої домохозяюшки з німфоманкою. Але врешті живеш ти не борщем, квітами на підвіконні, випрасуваними трусами і мордобоєм із співмешканкою-прибиральницею, яку не кохаєш і живеш із примусу чи за звичкою. Чи за слабкістю духу почати все з нуля без неї.
Живеш емоціями — нема їх ти мертвий, хворий і нещасний.