Те, чим займався Гужва - не журналістика і не демократія
Гужву взяли. Свєта в багажнику чи ще ні? Свєтині друзі щось написали про «травлю»?
Любила читнуть «Страну.юа» за матеріали про «лидеров ополченцев», «нищету украинского прозападного проекта» і кофточки депутатів за цілих 20 доларів. Хороший приклад, як під поливою жовтої преси пропхати якийсь «русскій мір». У цьому Гужва профі: уміє, сцука, працювати зі своєю аудиторією. Та потребу людей в інформації підміняти альтернативними версіями)
Не думала також, що є чимало співчуваючих успєшному інтернет-ізданію.
По суті, Шарій теж популярний. І Монтян. І Піховшек. І топ-телеведучі Савченко, Рабинович, Саакашвілі. І сайти «ЛДНР». І телеканал «Звезда». І ватні публіки «Вконтакте».
Там скрізь до*ера підписників та коментаторів.
Але у підсумку - це аж ніяк не журналістика і не демократія, і не свобода слова. Це спред, що сунуть аудиторії під виглядом органічного масла.
P.S. Юрій Віталійович - мій любімка сьогодні.