Український офіс Amnesty International став на захист сталіністів
Інколи треба закрити писок, аби не нагадувати про своє жалюгідне існування.
Гірше колорадських ходоків Вілкула є лише проросійська заява українського офісу Amnesty International на захист фапальщиків Сталіна.
З такими правозахисниками і вежливых людей не треба.
Головне, на сайті організації висять портрети работнічкофф. Усі молоді люди в європейському стилі, з європосмішками, дівчата навіть нічого так із закритими ротами. На перевірку - трухла полусепарня.
Я щаслива за людей, які зі зручного київського офісу можуть написати будь-яку хрінотінь. Однак, пригадую історії, коли за український прапор на власному балконі в Краснодоні люди попадали всерйоз у підвал, а татуювання бійця із гербом могло спровокувати нелюдські катування -- вирізана шкіра, відтята рука.
Воно, звичайно, гарно отримувати гарні кошти із Росії, аби потім кататься на євросемінари правозахисників. Але інколи треба закрити писок, аби не нагадувати про своє жалюгідне існування.