Смерть Каті Гандзюк: наступним може бути хто завгодно із вас
Я не знав Катю особисто і на жаль уже не взнаю
Їй було 33. Вона дуже дошкуляла місцевій ваті і сепарам, але більшість людей пов’язують напад на неї з її протистоянням з місцевими... Тут не хочеться казати слово «поліцейськими», бо я сподіваюсь, що моя нова Поліція колись очиститься.
Катя мала друзів і ворогів. Багато з перших у нас спільні. Саме вони тримали Катю у медійному просторі, не даючи владним спікерам заглушити напад на неї іншими темами.
Сьогодні Катя померла. І якщо її смерть зможуть «зашуміти» – то наступним може бути хто завгодно: антикорупціонери, волонтери, непідвладні лідери громадської думки. Хто завгодно, хто вважає, що критикувати владу - це нормально і робить це. В решті-решт, наступним може бути і ваш покірний слуга.
Уже достатньо сказано і написано про мерів-сепарів, яких тримають за слухняність і готовність забезпечувати на наступних виборах голоси. Про те, що у них є власні і дуже чисельні силові підрозділи, які підозрюються, зокрема, у літніх нападах на активістів. Про те, що південь України усе більше пахне «руським духом» за прямої участі місцевої і з мовчазної згоди центральної влади.
Напад на Катю і її сьогоднішня смерть є хорошим підсумком реформ правоохоронної системи і судів в Україні.
Сьогодні речники силових підрозділів розкажуть нам про рух справи та висловлять свої співчуття. Провладні лідери громадської думки теоретично можуть навіть почати маніпулювати, вказуючи, що померла вона від тромбу, а не нападу, біографія у неї мутна і взагалі “не усе так однозначно”. А іще за пару днів буде якийсь гучний інфопривід під яким пам’ять про Катю спробують остаточно поховати.
Чомусь я підозрюю, що ми так і не дізнаємось імені замовника. Я сподіваюсь, що я не правий. Я докладу сил, щоб добитись від влади іншого. Але це той випадок, коли мене підводить вроджений оптимізм.
Я впевнений, що влада вчергове спробує нас «зашуміти», але... Але для мене ця смерть стала точкою неповернення. І, якщо замовника не буде знайдено до весни, я не буду голосувати за представників діючої влади ні на парламентських, ні у двох турах президентських виборів. Якби сильно і чим би нас не лякали. Врешті-решт, у бюлетні є клітка “проти всіх”. Можливо, я вперше в житті нею скористаюсь.
Ми часто боїмось того, що буде, якщо влада у нас зміниться. А я усе сильніше починаю боятися того, що буде, якщо вона залишиться. Бо я дозволяю собі її критикувати, як це дозволяла собі Катя. Катя, якій ніколи не виповниться 34. І яка хотіла щось змінити у Херсоні.