Смерть волонтера Демида: він знімав і монтував найкращі ролики про війну

Я вже кілька днів не можу добрати слів з приводу смерті Demid Johnwu

Про Демида важко писати в минулому часі, бо він був максимально талановитим, світлим і чистим. Росіянин за національністю, російськомовний у побуті, він був величезним патріотом України. Демид був відеографом, він знімав і монтував найкращі ролики про війну. На першому році війни я випадково натрапив на одну з його робіт і одразу написав команді: «Дістаньте мені цього чувака! Я хочу щоб він працював для нас!». Потім Демид мені написав і почалися наші робочі стосунки довжиною у понад 5 років.

За цей час він зняв найкращі відео, які показували, що наша армія сильна й ми допомагаємо не «бідосям», а справжнім воїнам. Ці ролики зібрали мільйони переглядів на нашій сторінці, на ці гроші було куплено багато різних гаджетів, завдяки яким було збережено життя наших бійців і припинено життя когось із наших ворогів.

Я рідко дружу з колегами. Змішувати дружбу з роботою — це поганий тон для менеджера. Але Демид був волонтером і не підпорядковувався мені напряму. Ми дружили. У мене з першої зустрічі була до нього якась дуже братська симпатія. Я завжди думав, що він малий, хоча на момент смерті йому було вже 33.

Малий був дуже справжнім і цінував підтримку. Я відчував цю вдячність і давав її стільки, скільки було потрібно. Мене завжди радувала його чистота, порядність, працьовитість та бажання стверджуватись через допомогу іншим.

Демид був надзвичайно чистим і дуже скромним. Ви могли його бачити на мітингах на підтримку прав тварин і, звісно, на Марші Захисників, який він знімав. Частина епічних кадрів звідти зроблена саме ним.

Демид, як і я, не був релігійним. І його смерть ніби підтверджує думку, що Бога нема. Бо не можуть його путі бути настільки «неісповєдімими» щоб забирати у нас настільки чистих та невинних як Демид. Його смерть лише підкреслює несправедливість долі й викликає у мене лише чистий рафінований гнів у бік всесвіту. Так не мало бути. Але так є.

Малий був чесним і чистим. Він прожив гідне життя. Він врятував багато інших. І з хорошого скажу, що він помер у щасливий період, коли працював на улюбленій роботі, був щасливим у відносинах і дружбі.

Демид пішов раптово і нічого не відчув. Він не страждав. І це хоч трішки заспокоює.

Я дякую усім, хто допомагав грошима на його лікування. Ви дуже допомогли. Завдяки вам його близькі знають, що зроблено було абсолютно все, що могло бути зроблено. Я сподівався, що колись Демид зможе вам подякувати, але, нажаль, роблю це за нього.

Я дякую усім, хто підтримував його близьких. Це було важко, і кожного разу, ідучи з лікарні, було відчуття, що смерть брудною лапою виривала із ваших грудей по шматку. Але ви знаходили сили та слова. Ви пройшли цей шлях з сім‘єю до кінця. Я щиро пишаюся тим, що життя мене звело з кожним із вас і з Демидом. Бо життя коротке і скінченне. Але його якість визначають ті, хто поряд. І дивлячись на вас, я розумію, що у Демида було прекрасне життя.

Як я уже казав, Демид був чистим. Чистим, як сльози кожного з нас. Чистим, як лінза його улюбленого об‘єктива. Чистим, як темрява у яку він пішов.

Нехай вона буде теплою