Кому потрібна армійська газета на передовій?
Друкована преса давно втратило статус оперативного джерела інформації
Міністерство оборони України ініціює заснування друкованого військового видання. Його мета – донести інформацію туди, де немає стійкого доступу до інтернету, а радіо та телевізійний сигнали відсутні.
«Головна ідея проєкту – військова газета має бути разом з українськими військовими – в окопах та бліндажах. На шпальтах видання буде сфокусована правдива інформація про ситуацію в країні, публікуватимуться актуальні суспільно-політичні, військові та інші важливі теми, зокрема з питань соціального захисту», – написала у Facebook заступник Міністра оборони України Ганна Маляр.
***
Я вже уявляю, як у (майже) заблокований Сєвєр чи в ліс під Ізюм привозять сьогоднішній, свіжий, що ще пахне фарбою, номер газети «Народна армія», і солдат жадібно читає в ньому слово правди від верховного головнокомандувача, оперативні новини від Маляр, Безуглої і заспокійливе від Арестовича. Бо телеграму нема, інтернет не працює, старлінк тільки в начальства.
Якщо серйозно. Це справді вже було, і це даремне витрачання бюджетних/суспільних коштів, яких зараз і так не вистачає. Як показували ще 2014-2015 роки, ці газети потім валяються пачками у військкоматах і в далекому тилу, в кращому разі йдуть на загортання і розпал.
Це точно не джерело інформації та пропаганди, час уже не той. Ну хіба хтось надумав грошей попиляти.