Як московські митрополити виявили зневагу до Вселенського Патріарха Варфоломія

Офіційна делегація Української Православної Церкви Московського Патріархату відвідала Вселенського Патріарха Варфоломія I. До складу делегації увійшли митрополити Одеській Агафангел, Донецький Іларіон, Кам’янець-Подільський Феодор та Бориспільський Антоній. Єпископів супроводжували отець Микола Данилевич та нардеп Вадим Новинський. Не впадаючи в деталі візиту, його тем та позицій сторін, зосереджусь на зовнішній, я би сказав, символічній частині цього вояжу.

Як видно з офіційного фото, митрополити Іларіон та Агафангел в руках тримають архиєрейські посохи. А очільник Одеської єпархії на грудях має ще й дві панагії. Це звичайно деталі єпископського вбрання, однак ці деталі багато про що говорять. Річ у тім, що всі ці дрібнички детально регламентовані церковними правилами.

Так, наприклад, відповідно до «Положення Російської Православної Церкви про нагороди» у пункті 2.7.2. зазначається, що використовувати посох в присутності Святішого Патріарха має право виключно єпархіальний архиєрей, з візитом до якого прибув Патріарх. В інших випадках в присутності Святішого Патріарха архиєреї не використовують посох. Примітно, що в Положенні не зазначається, що це має бути виключно Патріарх Московський, а отже це правило розповсюджується на всіх Патріархів. Більше того, з точки зору такту та етики – використання посоху молодшим по сану на території єпархії старшого по сану – є показником неповаги та недотримання єрархічної субординації.  

Подібна ситуація з другою панагією у митрополита Агафангела. Відповідно до того ж самого Положення, пункту 2.2.5, право носіння другої панагії в митрополитів є в межах свого канонічного наділу. Тобто архиєрей, що нагороджений правом носіння другої панагії вдягає її виключно у межах своєї єпархії. Взагалі право носіння другої панагії є прерогатива виключно Предстоятелів Церков та в окремих випадках за певні заслуги митрополитів. Використання другої панагії поза межами своєї єпархії, в присутності старшого по чину та ще й на підвладній йому території є, м’яко кажучи, моветоном.

Ну і щоби ні в кого не було сумнівів, що митрополити УПЦ (МП) порушили правила власної ж церкви, зазначу, що «Положення Російської Православної Церкви про нагороди» прийняте минулим Архиєрейським Собором РПЦ, який відбувся з 29 листопада по 2 грудня 2017 року. І для упередження маніпуляцій на тему того, що це стосується єпископату РПЦ, а не УПЦ (МП), зазначу, що відповідно до Статуту РПЦ (глава Х, пункт 10) «рішення Помісного та Архиєрейських Соборів є обов’язковими для Української Православної Церкви».

P.S. Воістину дивна ситуація відбувається. Приїжджають до Вселенського Патріарха єпископи, просять не визнавати автокефалії Православної Церкви в Україні. Приїжджають з проханням, але поводять себе не смиренно, як подобає істинному служителю Христа, а як справжні пани, порушуючи етикет та правила власної церкви. Однак при цьому розповідають про канони і закликають його Всесвятість їх не порушувати (хоча той і не збирався). Все це нагадує відомий вислів Дона Карлеоне з кінофільму «Хрещений батько»: «Ти просиш мене, але ти робиш це без поваги».

Читайте також: «Митрополит УПЦ МП Митрофан: У нашій церкві є протилежні думки щодо автокефалії»