Україна хоче, щоб Рада Європи залишалася сильною, а не зґвалтованою

1. Що сталося?

У 2017 році Росія сказала, що повернеться в ПАРЄ лише якщо Асабмлею позбавлять санкційних повноважень - здатності самостійно застосовувати санкції.

В результаті затяжних боїв у квітні 2019 року ПАРЄ ухвалила «резолюцію Кокса», де таки погодилася розробити спільно с Комітетом міністрів (КМРЄ) спільну санкційну процедуру. Нашим депутатам вдалося лише вставити в резолюцію поправку, що нова процедура не замініть наявні повноваження ПАРЄ, а доповнить їх

Сьогодні КМРЄ ухвалив рішення, яким каже Асамблеї: так, ми теж готові розробляти спільно таку процедуру.

Наші опоненти намагалися в рішенні КМРЄ не згадати, що нова процедура не замінює, а доповнює стару. За це була бійка, але ми спільно з партнерами це положення для себе вигризли.

Вони також намагалися ухвалити рішення консенсусом, щоб імітувати мир і злагоду. Але не змогли. Україна і ще п`ять країн проголосували проти.

П’ять, а не тридцять п’ять, тому що довкола цього рішення збіглися інтереси багатьох країн. Не всі ті, хто голосував За, хотіли допомогти саме Росії, там перетин різних інтересів, від ПАРЄ і без російського питання у багатьох підгорає. Ми працювали з ними, шукали компенсатори, але перетягнути на свій бік не вдалося, бо їх інтерес їм був важливіший, і на виході таке рішення.

2. Що це означає?

- Ні, Росію не повернули в ПАРЄ;
- Ні, санкції проти Росії не скасували;
- Ні, Рада Європи не дозволила РФ брати участь у виборах нового генсека;
- Ні, жодні правила цим рішенням не змінені.

- Так, Комітет міністрів своїм рішенням зробив політичний крок до виконання умови Росії;
- Так, це позитивний розвиток подій для Росії;
- Так, Росія насправді далеко не повністю задоволена рішенням, бо воно сформульоване так, що його можна викрутити в різні боки, і вони це знають;
- Так, тепер ПАРЄ має або ухвалити потрібні Росії зміни до правил процедури, або не ухвалити.

3. Чому так сталося?

Тому що світ змінюється і стає дедалі жорстокішим. Він цінує лише гроші, броню і технології.

Тому що дві ключові столиці Європи вирішили будь-якою ціною ухвалити потрібне їм рішення.

Тому що для ухвалення цього рішення декілька гравців вдалися до цинізму, маніпуляцій правилами і фактами. Колись я напевно таки розкажу про це, а наразі я все ще дипломат, тому мовчу.

4. Що хоче Україна?

Щоб наш інтерес був врахований.

Щоб для повернення до ПАРЄ Росія зробила свій внесок у розв’язання кризи. Насамперед, має звільнити політв’язнів.

Щоб Рада Європи залишалася сильною, а не зґвалтованою.

5. Що далі?

Далі нашим опонентам до кінця червня треба пройти довгий і складний шлях. Ми разом з партнерами будемо гальмувати їх рух.

Опоненти дуже сильні та рішучі. Я не знаю, скільки ще ми зможемо їх стримувати. Але я вирішив робити так як щойно у фінській сауні (тут в готелі є і я зайшов після засідань).

Заходжу, сиджу. Поруч суворі фіни. Дуже пече. Фін піддає пару. Ще піддає пару. Я люблю сауну і витримую високі навантаження. Але фін піддає пару. Стає реально важко. Фін піддає пару і патякає з сусідом по-своєму. Я вже ледь витримую, але твердо вирішую: вийду лише після нього. Він ще двічі піддав. Я ледь не знепритомнів. Але витримав тиск і вийшов після нього.

Такий ось гельсінський досвід. Ним і буду керуватися.