Храми УПЦ МП на Донбасі слугували складами зброї для російських військ
У парламенті думають, як не дозволити священикам безкарно здійснювати антиукраїнську діяльність
Легко виявити, коли «зливом» інформації займаються представники силових структур або оборонно-промислового комплексу, які мають доступ до секретної інформації. Коли ж стоїть біля дороги якийсь священик і рахує, скільки проїхало КАМАЗів і БМП, а потім усе це повідомляє терористам, то довести це важко. Листування, яке опублікував «Миротворець», до справи не пришити. Те, що вони публікують, це вкрай важлива інформація, але вона не є доказом у якійсь конкретній справі. У мене немає сумніву у вірогідності даних, але я сумніваюся, що на їхній підставі можна когось притягнути до відповідальності.
Мережа УПЦ МП дуже ефективно діяла під час подій весни 2014-го року. Це стосується як Криму, так і Донбасу. Кожен представник УПЦ МП - це маленька пропагандистська мобільна точка. У цьому напрямку на півдні та сході України вони активно працюють з 2008-го року. Передвиборча кампанія Віктора Януковича дуже добре показала, як діє ця пропагандистська мережа, і вже тоді ці «товариші» ефективно обробляли свою паству. У подіях на сході України в 2014 році вони відіграли свою роль не тільки на рівні гасел про «руський мір» і «Путін, введи війська». Ми бачили, що храми УПЦ МП були не просто осередками російської пропаганди. Це були склади з боєприпасами, зброєю - фактично, перевальні бази для російських військ. Відомі випадки, коли співробітники СБУ затримували священнослужителів УПЦ МП, які навіть очолювали бандформування, що перебували у складі російських військ.
У нас немає ані найменшого сумніву в тому, що вся мережа УПЦ МП заточена під антиукраїнську роботу. При цьому, згідно з нинішнім українським законодавством, світська влада не може контролювати діяльність релігійних організацій. Тобто, коли священики здійснюють антидержавну пропаганду, розповідають, що в Києві засіла «хунта» й антинародна влада, яку треба повалити, оскільки вона п'є кров немовлят, то правоохоронні органи або спецслужби жодних заходів вжити не можуть.
У зв'язку з цим представники міжфракційного антиокупаційного об'єднання «Наступ» зареєстрували в парламенті у квітні цього року законопроект №4511 «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором». Я є співавтором цього законопроекту. Ми пропонуємо, щоб релігійні організації, центри яких знаходяться в країні-агресорі, укладали договори з державою Україна, зобов'язуючись не здійснювати антиукраїнську діяльність. У договорах буде прописана відповідальність сторін, тобто зобов'язання візьме на себе як влада, так і релігійна організація. Якщо будуть зафіксовані факти здійснення представниками цієї релігійної організації антиукраїнської пропагандистської діяльності, яку ми, наприклад, спостерігали в УПЦ МП, тоді стосовно них будуть вживатися якісь заходи і вводитися санкції - причому, які саме санкції, у законопроекті не прописано. Це тільки база. Заходи впливу має визначити виконавча влада.
Джерело: Апостроф