Міжнародний кліматичний тиждень: Клімат і війна на одному фронті

Світ має знайти рішення для глобальних викликів, включно зі зміною клімату, яка передбачає відмову від викопного палива, забезпечення миру та безпеки
ілюстративне фото: Depositphotos

Високі температури встановили нові рекорди в багатьох частинах світу, спричинивши екстремальні посухи

Сьогодні, 13 вересня, розпочався Міжнародний кліматичний тиждень – глобальна ініціатива, яка привертає увагу до зміни клімату, та необхідності нагальних дій. Війна Росії проти України стала чітким прикладом того, як викопне паливо може бути зброєю в руках агресора. Ця війна підкреслює необхідність відмови від викопного палива з погляду безпеки та глобальної стабільності.

У наступні декілька місяців відбудуться події світового масштабу, де будуть присутні лідери та представники країн світу, Генеральна Асамблея ООН, Саміт майбутнього ООН та Глобальний саміт з відновлюваних джерел енергії, Конференція сторін (СОР29). Всі вони покликані знайти рішення для глобальних викликів, включно зі зміною клімату, яка передбачає відмову від викопного палива, забезпечення миру та безпеки.

Цей рік не став виключенням, світ знову відчув на собі зміну клімату. Високі температури встановили нові рекорди в багатьох частинах світу, спричинивши екстремальні посухи. Європа зіткнулася з хвилею небаченої спеки, яка була відчутна і в Україні, де температура понад 40°C трималась упродовж тижнів, підвищивши ризики для здоров'я населення. Південна Азія та Центральна Америка постраждали від потужних ураганів і повеней. Ліси Амазонії знову потерпали від масштабних пожеж. У той час уряди досі в пошуку рішень та відстають у реалізації своїх кліматичних обіцянок, а Україна бореться з агресором який фінансується шляхом того ж самого викопного палива.

Викопне паливо драйвер війни

Прибутки від продажу нафти, газу, ядерного палива та вугілля з початку повномасштабного вторгнення становлять понад 201 млрд євро країни ЄС, за даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря. Тільки за тиждень з 26 серпня по 1 вересня 2024 року Росія експортувала викопного палива на суму приблизно 4,55 млрд євро: 2,02 млрд євро нафти, 1,26 млрд євро нафтопродуктів та хімікатів, 0,8 млрд євро газу та 0,47 млрд євро вугілля. Країни ЄС не єдині, хто співпрацює з Росією в рамках закупівлі викопних палив, в ТОП 5 також входить Китай, Індія, Туреччина та Бразилія. Продовження закупівлі викопних палив у агресора є фінансовою підпорою для продовження війни, та щоденних атак на українські міста.

Доходи федерального бюджету Росії від нафтогазової галузі продемонстрували значне зростання до 84,3 мільярда доларів США в період з січня по серпень 2024 року, що на 56% вище, ніж за аналогічний період минулого року. Ці прибутки не лише підтримують їх економіку, а і спонсорують створення та купівлю ракет, дронів та покривати інші військові потреби.

Тож, якщо світ не припинить купувати російські нафту та газ, війна може тривати ще довго.

Глобальна боротьба за відмову від викопного палива

Цей тиждень покликаний, в рамках кампанії Pay Up and Phase Out, вимагати в урядів країн по всьому світу відмовитися від субсидій для викопного палива та спрямувати ці кошти на розвиток відновлюваних джерел енергії. Сьогодні країни світу щороку витрачають понад 1 трильйон доларів на субсидування вугільної, нафтової та газової промисловості, що гальмує розвиток чистої енергії, посилює кліматичну кризу та фактично підтримують дестабілізацію та конфлікти, як у випадку війни в Україні.

Є позитивні зрушення, Литва повністю відмовилася від російського газу, диверсифікуючи постачання енергії за рахунок відновлюваних джерел.

Німеччина та Польща знизили частку імпорту російського палива до мінімуму, і ЄС планує повністю припинити імпорт російських енергоресурсів до 2027 року. Але це має бути зроблено раніше. Останні 2.5 роки показали що те що виглядала нереальним є можливим.

Партнери України не можуть допустити відкат ситуації до 2022 року, та повернутись до залежності від російських енергоносіїв. А зараз цей процес вже почався, так, Європа скоротила залежність від трубопровідного газу, але збільшила імпорт російського СПГ на 11% у першому півріччі 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року.   

Роль України та безпека

Україна має скористатися цією глобальною тенденцією для свого відновлення, та тим потенціалом для розвитку зеленої енергетики який є.

На відміну від централізованих енергосистем, які Росія регулярно атакує децентралізована відновлювана енергетика розподіляє потужності по всій країні, роблячи її менш вразливою до атак. Одна з таких атак відбулась сьогодні, де енергетична інфраструктура 6 областей постраждала. Сонячні панелі на дахах домівок, малі вітрові турбіни та біоенергетичні установки, збільшення акумуляційних потужностей, smart grid (інтелектуальні мережі) можуть забезпечити енергію навіть у кризових умовах, коли велика інфраструктура буде пошкоджена.

Крім того, перехід на ВДЕ зменшить залежність від імпорту викопного палива, що значно скоротить вразливість України перед енергетичними шантажами з боку Росії. Нещодавно Україна затвердила План з енергетики та клімату, де встановили ціль на не менше 27% ВДЕ до 2030 року. Ця ціль має бути збільшена, та докладено всіх зусиль для її реалізації, енергетична безпека країни залежить від цього.

Міжнародний кліматичний тиждень – це не лише про кліматичні зміни. Це майбутнє без війн, яке можливе лише через глобальну відмову від викопного палива. Україна має бути в авангарді боротьби проти використання викопного палива, продовжуючи роботу над посилення санкцій проти Росії на енергоносії та інвестування у відновлювані джерела енергії.

Відмова від російського викопного палива та інших країн з диктаторським режимом – це крок до миру, безпечного майбутнього та глобальної стабільності.