Росія в окупованому Криму силоміць створює нову міжетнічну спільноту
В стані сучасної російської агресії та окупації Кримського півострова — невід'ємної частини української держави, актуально звернутись до вивчення періоду анексії Криму 1783 року
Російська влада зацікавлена у зміцненні своїх позицій та розповсюдженні російського світогляду серед кримчан. Російському урядові необхідно втягнення «повернутого» Криму в загальноросійський простір. І пропаганда ідеології - складова процесу механізму русифікації кримського населення. Погляд у історію, вивчення тих інструментів пропаганди, якими користувалась Російська імперія, наочно покаже, що знаряддя анітрохи не змінилися, а лише модернізувалися. Далі запропоновано короткий огляд елементів впливу на кримських татар в імперську добу, за допомогою друкованого періодичного видання.
Російська імперія, окупувавши Кримський півострів у 1783 р., в подальшому, як один із засобів реалізації внутрішньої політики використовувала кримськотатарський часопис «Переводчикъ-Терджиман», що виходив у світ з 1883 по 1918 рр. Важливо розуміти, що саме за допомогою газети російська влада отримувала досвід взаємодії з кримськотатарським населенням. Безумовно, це сприяло «імплантуванню» в мовно-культурний простір Російської імперії. Досить активно демонструвалось та підкреслювалось толерантне відношення російськомовної частини населення до кримських татар. Так, у 1884 р. була опублікована стаття, в якій інформувалося, що ватажком дворянства по Ялтинському повіті був обраний молодий мусульманин. При цьому, редакція зауважила, що склад зібрання був переважно російського походження, але мусульманин встиг завоювати повну довіру та повагу російського освіченого суспільства. Ця подія була здійснена у форматі трансформації засобів керівництва. Окрім всього, на сторінках друкованого видання, афішувалась релігійна терпимість та повага імперської влади до кримськотатарського народу. В газеті «Переводчикъ-Терджиман» значну роль відводили розгляданню підвищення рівня освіти кримських татар на підставі загальноімперського стандарту. Пропагувалась світська освіта та відзначалась його перспективність. Особливо популяризувались російські навчальні заклади, підкреслювався вищий рівень освіти, порівняно з релігійними навчальними закладами. Оскільки в той період багато кримськотатарської молоді їхало для отримання освіти в Туреччину, то критикувалися турецькі освітні заклади та стверджувалась думка про кращий рівень російської освіти, порівняно з турецькою. Можливо припустити, що таким чином російське керівництво формувало управлінські кадри з єдиним, імперським менталітетом. Наочно процес «вживляння» в загальноросійський простір.
Отже, через «Переводчикъ-Терджиман» здійснювався вплив на кримських татар у декільках напрямках, зокрема в питаннях керівництва, релігії та освіти. Вивчення матеріалів даного часопису, дозволяє припустити, що газета з'являлась методом та технологією зросійщення кримськотатарського етносу.
Cьогодні російський уряд використовує вдосконалені, але подібного типу засоби пропаганди в Криму, в тих же напрямках. Під час вступної кампанії, посібники окупаційної влади закликають кримських абітурієнтів не вступати в українські ВНЗ, переконуючи, що для кримчан створені більш серйозні та привабливі умови в російських університетах. «Общественная крымскотатарская телерадиокомпания» - телеканал «Миллет», транслює святкування Хидирлезу та Дня кримськотатарського прапору, на яких колаборанти разом з окупантами запевнюють у кращому житті. Кримський муфтіят, підконтрольний Кремлю, каже про підтримку влади та взаємоповагу представників усіх конфесій та народів Криму. Ця брехня, абсолютна та жахлива дезінформація, створення нібито патріотично налаштованого суспільства - лише відведення очей та фікція. Тим часом, потай в Криму силоміць утримують людей у в`язницях, проводять арешти та обшуки, викрадають, катують та переслідують тих, хто не сприймає анексію та колабораціонізм. Все, як і два сторіччя тому - імперська машина намагається спотворити реальність та виправдати власні злочини. Виявлений історичний досвід та технології керівництва часів Російської імперії, є актуальними для сучасної доби анексії Криму. Це дозволить громадськості збільшити розуміння інструментів пропаганди та протистояти поширенню російської ідеології. Наприкінці, спираючись на вислів німецького соціолога К. Дойча, слід зауважити, що об`єднана спільнота, яка виникла під час примусової інтеграції, зовсім не схожа на живий організм. Так і сучасна Росія, створює міжетнічну спільноту, примусово поширюючи російську ментальність та намагаючись приборкати будь-які прояви спротиву.