Путін визнав Україну суб'єктом. І це свідчить про його слабкість
Ані сил, ані можливостей, ані тепер вже і бажання в американців розбиратися із забаганками Путіна вже немає
Фундаментальні зміни відбуваються у позиції Путіна, і вони свідчать про його наростаючу слабкість. Він визнав, нарешті, Україну суб'єктом.
Майже п'ять років з початку війни його мрією було домовитися про долю України та половини Європи напряму із США. Поділити світ на двох і ще трошки віддати Китаю.
Нас називали несуб'єктними маріонетками, з якими немає про що говорити, європейців – песиками, які будуть виляти хвостом біля ноги господаря з-за океану.
І раптом на Східному економічному форумі Путін заявив, що дійти згоди можуть лише Україна та Росія, а решта країн, такі як США та Китай, лише можуть у цьому допомогти.
Причому він дуже хотів саме це підкреслити, оскільки питання ведучого було підготовлене і узгоджене заздалегідь. Це означає визнання того факту, що домовитися через нашу голову про нашу долю ні з ким не вийде.
Звичайно, можна припустити, що під тиском великих країн він хотів зіграти на публіку, показати себе договороспроможним перед Трампом та Сі Цзіньпіном. Але одна справа просто декларувати готовність до переговорів, а інша – називати Україну їх ключовою, фактично рівноправною стороною, що докорінно змінює всю кон'юнктуру.
Такі зміни невипадкові. І нехай нікого не вводять в оману наростаючі удари по Україні. Це не ознака сили у широкому сенсі, це лише ознака того, що вони поки що тимчасово здатні сконцентрувати останні ресурси на виробництві ракет та дронів. Не менше, але і не більше того.
Економіка Росії стрімко виснажується. Україна не здалася, фронт не впав. Ми витримали кілька років крапельної допомоги при Байдені і шалений тиск при Трампі. І Путіну стало зрозумілим, що США допомогти йому не зможуть.
Остаточно це стало очевидним після невдалої кампанії Штатів проти Ірану, де вони зав'язли надовго. Ані сил, ані можливостей, ані тепер вже і бажання в американців розбиратися із забаганками Путіна вже немає.
Йому потрібно змінювати стратегію, і єдине правильне рішення – визнати Україну та Європу ключовими суб'єктами рівноправних переговорів та розпочати діалог. Без ультиматумів і без нереалістичних вимог.
Ми до миру готові.