День родини. Сьогодні це більше, ніж свято
Молюсь, аби Господь зберіг українські родини
Вже котрий рік поспіль спілкування українських родин затьмарює війна, бо немає жодної української родини, на яку би війна не вплинула. Як і будь-яке зло, війна нищить все, до чого торкається, тож і українські родини через неї розбиті й розкидані по світу, розлучені не зі своєї волі, несуть непоправні втрати й біди.
Молюсь, аби Господь зберіг українські родини. Аби українські діти могли відчути і на все життя запам’ятати батьківські надійні обійми, лагідність бабусь і дідусів, турботу хрещених батьків, підтримку братів і сестер, дядьків і тіток, близьких і далеких родичів – усіх, кого охоплюємо цим теплим і рідним словом «родина».
Саме родина для людини на цій землі – надійна фортеця, яка покликана захищати від життєвих стихій, заспокоювати й розраджувати в буремні хвилини, лікувати й підтримувати в моменти болю, підхоплювати й бути опорою в часи падіння. Родини не існують без любові, вони є особливим знаряддям Божим, бо через них Господь виявляє нам базові істини: щоб ми захищали, піклувались, турбувались про інших, любили і були вдячними за любов до нас. Моліться за свої родини!