Духовний фронт: як правильно тримати Різдвяний піст у час війни

Різдвяний піст, який ми розпочали вчора, має стати для нас періодом не одних лиш обмежень, але також і щедрості щодо наших ближніх; не лише особистої скорботи через гріхи, але також підтримки потребуючих та примноження їхньої радості; не відсторонення чи замкненості, але братерства, єднання, взаємодопомоги.

Зрозуміло, що в розпал жорстокої повномасштабної російської агресії акценти традиційного постування теж змінюються. Але суть лишилася та сама: цей сорокаденний піст – про наше очищення духовне, зміцнення і самовіддачу, це особливий час для віднайдення у кожного з нас внутрішніх сил надалі боротися зі злом і рухатись вперед – з Богом, до перемоги!

Піст – це також гарна нагода звільнитися від усього непотрібного, шкідливого, зайвого, яке заважає, зупиняє і тягне назад. Це час пізнати правду, відкрити розум, серце й очі на те, що коїться довкола. Це час звільнитися від пут неправди, омани й небезпечної брехні «русского міра». Це час виправлення помилок і правдивого повернення до Бога, до істинної віри, до рідної Церкви, яка завжди – зі своїм народом і яка проповідує любов не лише словами, а й ділами, самим життям.

Не форма дотримання посту є найважливішою, але його зміст – те, чим ми наповнимо цей важливий час, з якими дарами наблизимось до події народження Спасителя, що матимемо на серці? Згадаймо слова святителя Іоана Золотоустого: «Не хвалися бездіяльним постом – сам піст не вводить до неба, якщо не має своєї сестри – милостині. Адже вона поєднана з ним, і між ними не тільки братерські і тісні взаємини, але милостиня є навіть опорою для посту».

Милосердя, жертовність, підтримка моральна, матеріальна, психологічна, духовна – всіх, хто цього потребує, всіх, хто поруч і разом з нами переживає трагедію війни. Поділитися, підтримати, розрадити, врятувати, допомогти, зробити, задонатити, захистити, прихистити – нині це той піст, який потрібен і нам самим, і нашим ближнім.

Закликаю на всіх вас Боже благословення!