Наступ Росії на Донбасі пройде під виглядом «миротворчої операції»

Про зручний момент для широкомасштабного російського вторгнення

Про це (посилення російської військової угруповання на кордоні з Україною) на засіданні колегії Міноборони РФ минулого тижня заявив Сергій Шойгу. Він обґрунтував це посиленням НАТО. Але НАТО посилюється на північному заході, а Росія - на південному заході. Так що НАТО тут ні до чого.

Про що це говорить? Це говорить про те, що існує загроза ескалації конфлікту на Донбасі, де і зараз на досить високому рівні йдуть бої. Сьогодні вони носять, так би мовити, стаціонарний, нерухомий характер, але в найближчі кілька тижнів Росія може почати грандіозну «гуманітарну операцію з порятунку цивільних осіб», яких обстрілюють «українські фашисти» і «бандерівці».

Крім, власне, посилення угруповання, про це говорять ще кілька неприємних моментів. Наприклад, лист Віталія Чуркіна (постпред Росії при ООН) голові Ради безпеки ООН Коро Бешо, котрий було офіційно опубліковано в Нью-Йорку 22 липня, про те, що на Донбасі йдуть бої, про те, що «Україна готує грандіозний наступ» і «вбиває цивільних на Донбасі». Публікація цього листа – це, що називається, legal disclaimer, по нашому - «відмазка»: «якщо там щось почнеться, то ми вас попереджали, а ви нічого не зробили».

Ще одна нехороша ознака – це абсолютно несподівана, термінова зміна посла Михайла Зурабова. Традиційно влітку і в Москві, і в інших місцях проходить ротація дипломатичного персоналу, в тому числі - послів. Але зараз це було абсолютно непідготовлене рішення. Не тільки агреман не запросили на Бабича, але його кандидатура навіть не пройшла через Держдуму, яка взагалі-то розпущена на вибори. Довелося терміново скликати засідання, причому навіть не того комітету, щоб формально затвердити.

Кожна з цих речей може мати і не надто «страшні» пояснення, але це можуть бути і маркери, що вказують на посилення російської політики, відмова від спроб домовитися з Петром Порошенком. Якщо щось почнеться – я думаю, що спочатку відбудеться загострення на лінії розмежування вогню, посилення боїв, посилення обстрілу, а потім Росія оголосить «гуманітарну миротворчу операцію». Як в Алеппо якому-небудь. Тому що втручання мало бути вже не прихованим, а відкритим – з використанням сили, всієї могутності російської авіації, ракет середньої дальності - оперативно-тактичних балістичних, крилатих для ударів вглиб української території. І, не знаю... 100 тисяч чоловік, а може і більше для того, щоб повністю зламати фронт.

Це один з можливих сценаріїв, спрямованих на зміну режиму в Україні. Росія офіційно і неофіційно багато разів говорила Петру Порошенку, що головна і основна умова – це позаблоковий статус України. Але Київ не погоджується. Інакше можна було б досягти якогось прогресу: Донбас залишився б під російським протекторатом, якимось напівнезалежним формуванням, але формально в складі України. Однак повна законодавча відмова від інтеграції з НАТО і Європейським Союзом – це абсолютно обов'язкова умова. В принципі, бажано, звичайно, визнання анексії Криму, але це теж можна відкласти. А ось позаблоковий статус – у це все впирається. Інтеграція України в будь-які євроатлантичні структури - це для Росії абсолютно неприйнятно. І Росія буде готова зробити все, щоб цього не допустити.

Чому саме зараз? Тому що зараз дуже вдалий час, якого потім може і не бути. У США - вибори, країна розколота дуже жорсткою передвиборною боротьбою і не готова до лідерства у зв'язку з політичною ситуацією. Президент Обама, що називається, - «кульгава качка», ну, і взагалі не схильний до будь-яких рішучих дій... Європа розколота Brexitом, кризою з мігрантами, багато країн чинять опір навіть продовженню санкцій. Тобто, Захід не зможе серйозно відповісти. Їм буде складно виробити загальну позицію, наприклад, що до того, чи вводити додаткові жорсткі санкції. У минулому році погрожували, що відключать великі російські банки – «Ощадбанк» і «ВТБ», «ВЕБ» від системи «Свіфт», що Європа перестане купувати російську нафту. Це було б дуже страшно і це запобігло б загостренню в минулому році, але зараз не схоже, що Заходу легко буде знайти консенсус.