У Путіна бояться ударів по Москві. НАТО переходить до реального стримування Росії

3 червня в країнах Балтії та Польщі розпочалися військові навчання НАТО Sabre Strike за участю понад 18 тисяч військовослужбовців із 19 країн. При цьому Польща вже заявила, що розглядає пропозицію про розміщення постійного контингенту американських військ. Як загострюються відносини Заходу і Росії, з чого може розпочатися велика європейська війна, яке місце в нинішньому протистоянні займає Україна і чому в Кремлі всерйоз бояться ударів по Москві та Санкт-Петербургу.

Поляки хочуть, щоб у них була розміщена ціла американська дивізія на постійній основі. Але ще зовсім не ясно, чи погодяться на це американці. І поки немає ніяких підстав для цього. Чому? Якщо база буде створена, то порушується основоположна хартія Росія - НАТО, де написано, що серйозні сили альянсу не будуть розміщуватися на нових територіях.

Так, після 2014 року (і вторгнення РФ до України) якісь сили розміщуються там. Але формально вони перебувають на ротаційній основі, тобто тимчасово. Постійного розміщення немає, щоб формально не порушувати хартію з Росією. Та й контингенти досить невеликі (до 1000 людей). Тобто там йдеться про якісь тактично посилені батальйонні групи або американську бригаду, яка розтягнута по фронту на тисячі кілометрів.

Позиція Вашингтона у відповідь на пропозицію Польщі поки зовсім незрозуміла, тому що Трамп за визначенням є ізоляціоністом і спирається на ізоляціоністські сили. Він уже й про Сирію говорив, що американські солдати повинні повернутися додому. Так що всі розмови про те, що в Польщі з'явиться американська база... Так, у Москві про це теж багато говорять, оскільки для партії війни вигідно, щоб там з'явилися західні сили, щоб можна було говорити, мовляв, зараз американська танкова дивізія піде на Москву. А американська танкова дивізія - це серйозна сила.

Треба розуміти, що з часів Холодної війни в Європі вже не залишилося таких американських з'єднань, які повинні були вступити в страшну битву з радянськими військами, які будуть прориватися до Рейну і Ла-Маншу. Вони залишили Німеччину ще до падіння СРСР: у 1990 році пішли воювати з Іраком і вже не повернулися туди.

Тепер же в Європі залишилась тільки одна американська бригада зі складу бойових танкових частин. Плюс є невеликі сили на ротаційній основі, спільні батальйони з натівських країн. Але це поки невеликі сили.

Водночас американці будують плани для різкого посилення у разі погіршення ситуації: наприклад, перекинути групи до 30 тисяч солдатів. Але це зовсім не означає, що з'явиться база в Польщі, тому що це йде врозріз із політичною ідеологією нинішньої американської адміністрації: європейці повинні самі розбиратися зі своїми проблемами, а американцям там робити нічого.

У Москві ж дико зрадіють появі американської бази в Польщі. Адже зараз військові кажуть, що готується угруповання для вторгнення в Росію, а такого немає і близько. Тому воєначальникам доводиться створювати серйозну загрозу. Адже якщо будуть додаткові підстави, то тоді можна буде вимагати від (голови рахункової палати Росії Олексія) Кудріна і (міністра фінансів РФ Антона) Силуанова більше грошей.

Політика стримування

На саміті міністрів оборони країн НАТО (у червні) остаточно погодять плани, а у липні їх офіційно ухвалять на саміті НАТО в Брюсселі. Тобто НАТО переходить до реального стримування Росії: готуються плани щодо посилення американських угруповань у Польщі, країнах Балтії у разі загострення - а це нові штаби, тому що треба везти війська з Техасу, Оклахоми. Виникне маса питань - готувати інфраструктуру (лагодити мости, тунелі тощо), розробляти детальні плани перекидання військ. Загалом, багато організаційних питань, щоб забезпечити порівняно швидке перекидання сил. Тому сенс стримування такий - якщо Росія піде на загострення, то почнеться перекидання для того, щоб збільшити угруповання.

А розміщення сил на постійній основі не розглядається, оскільки Захід поки не готовий офіційно денонсувати основоположний акт з Росією.

Взагалі загальноєвропейська війна серйозно розглядається країнами Заходу, йде реальне планування. Причому братимуть участь не тільки країни НАТО, тому що у разі війни в країнах Балтії та ж Швеція напевно воюватиме на боці НАТО. Можливо, що і Фінляндія воюватиме.

Захід готується до війни в тому сенсі, що якщо Росія знатиме, що НАТО реально готується до війни, то в Кремлі багато разів подумають, чи варто починати бойові дії. Наприклад, у Литві вже зараз посилюють механізовану бригаду, яка називається «Залізний Вовк», у Швеції поновили призов, який був скасований. В принципі ті ж країни Балтії та Польща повинні посилювати свої збройні сили, щоб допомагати чинити опір у разі російського наступу.

При цьому Росія значно швидше може зібрати більш потужне угруповання, оскільки стратегічна мобільність і перекидання великих мас відпрацьовуються на великих навчаннях типу «Кавказ», «Захід».

До війни готуються всі. Інше питання - чи будуть розгорнуті постійні бази США, як це було за часів Холодної війни.

Що далі?

На саміті НАТО в липні буде офіційно ухвалена нова стратегія стримування, тобто плани масованого розгортання військ на випадок регіональної війни на східному фронті.

Звичайно, ще є плани і для Румунії, але зараз більш небезпечним напрямком є Польща і країни Балтії. Якщо говорити про Румунію, то спочатку треба пройти через Україну.

Якщо говорити про загальноєвропейську війну, то в найближчий рік вона, найімовірніше, не почнеться. Але не можна сказати, що ймовірність дорівнює нулю. Все може початися з будь-якого інциденту. Скажімо, в небі над балтійськими країнами зіткнуться російський і американський літаки. Вони ж там постійно літають поруч. І може початися криза. І тоді почнеться виконання планів із розгортання та перекидання сил. У якийсь момент в Москві військові почнуть доводити Путіну, що треба терміново почати наступ на країни Балтії: коли туди приїдуть дивізії з Техасу, вони створять такий потужний плацдарм, що «ми нічого не зможемо зробити». Мовляв, треба випередити американців, інакше вони можуть захопити Калінінград, матимуть можливість нападати на Санкт-Петербург і Москву. З цієї кризи й може початися загальноєвропейська війна.

Наприклад, обидві сторони перекидають сили, причому Росія робить це швидше за географічними ознаками. Але Захід потенційно сильніший за Росію: за чисельністю населення, за ВВП, за військовим потенціалом (НАТО і союзники), за економікою, фінансами та ресурсами взагалі. Все це створює потенційно нестійку ситуацію, яка може призвести до війни.

Однак є й інший бік медалі. В Європі ніхто не хоче воювати. Погрожувати один одному - інша справа. Але оскільки сторони балансуватимуть на межі війни, то є варіант, що хтось оступиться. У Холодну війну цього не сталося на європейському театрі, але з цього не випливає, що такого не станеться цього разу. При цьому наростатимуть так звані проксі-війни, коли на головному фронті не воюють безпосередньо, а йдуть бойові дії на різних флангах. Зараз це війна в Сирії, конфлікт на Донбасі. У Кремлі їх розглядають як проксі-конфлікти з Америкою. Такі ж речі були і за часів Холодної війни: В'єтнам, Афганістан, Близький Схід, Ангола тощо.

Можна сподіватися, що в кінцевому підсумку все закінчиться без великої загальноєвропейської війни. Але в Росії офіційно розглядають загрозу великої війни, про що не раз говорив начальник генштабу. І така війна може початися хоч завтра.

І треба не забувати, що після закінчення Холодної війни настав розпад СРСР. Таке ж можливо і з Росією. І про це говорять не тільки публіцисти. Силуанов, який є не тільки міністром фінансів РФ, а й першим віце-прем'єром, ще в жовтні говорив, що занадто багато коштів витрачається на оборону, що минулого разу це завершилося загибеллю СРСР, і як би Росія не пішла тією ж доріжкою. Цілком можливо, що Росія отримає дуже серйозну кризу.