Любомир Гузар проніс через все життя і служіння прагнення духовного відновлення українства
Смерть Блаженнійшого Любомира є великою втратою для Української Греко-Католицької Церкви і для всіх тих, хто знав, любив, цінував і поважав його
Верховному Архієпископу Києво-Галицькому Святославу, Отцю і Главі Української Греко-Католицької Церкви
Ваше Блаженство!
Від імені Української Православної Церкви Київського Патріархату і від мене особисто прошу прийняти сердечні співчуття з приводу упокоєння Верховного Архієпископа - емерита Блаженнійшого Любомира кардинала Гузара, а також прошу передати ці слова співчуття єпископату, духовенству та вірним УГКЦ.
Спочилий владика у своєму житті розділив трагічну долю багатьох українців свого покоління. Бувши змушений обставинами війни полишити рідний край, він ніколи не полишав любові до українського народу. Від своїх наставників, а особливо від святителя в єпископи УГКЦ, він перейняв і проніс через все життя і служіння прагнення духовного відновлення українства, подолання ворожнечі між братами і залікування ран минулого.
Завдяки його мудрому і зваженому керівництву УГКЦ відносини між нашими Церквами значно поліпшилися, а співпраця у двосторонньому та багатосторонньому форматі розширилася. Сподіваюся, що життєвий спадок спочилого, його києвоцентричне бачення майбутнього Церкви в Україні матимуть гідне продовження.
Смерть Блаженнійшого Любомира є великою втратою для Української Греко-Католицької Церкви і для всіх тих, хто знав, любив, цінував і поважав його.
Поділяючи з Вами смуток і печаль, підношу молитви до Бога за упокоєння душі спочилого!
Нехай Господь прийме новопреставленого в Своє Царство, де немає ні скорботи, ні зітхання, але безкінечне життя!
Вічна пам'ять Блаженнійшому Любомиру!