Різдвяне послання патріарха Філарета
У ці дні Україна переживає тяжкі часи в боротьбі з північним сусідом. Чим закінчиться ця війна?
Дорогі браття і сестри!
Христос народився!
Славімо Його!
Кожного року християни урочисто святкують Різдво Христове, часто не розуміючи, яку подію вони відзначають. Для того, щоб зрозуміти значення Різдва Христового, треба уявити собі, що було б із людством без Різдва Христового. Існувало б людство, якби не було Різдва Христового? Звичайно, існувало б; як існує диявол і злі духи. Але як існувало б?! Людина розлучилась би з тілом, а це розлучення називається смертю. Тіло обернулось би в землю, а душа вічно страждала б. Що таке душевне страждання, знає кожен, бо в житті кожен із нас перетерпів і досі терпить страждання. Але ці страждання були б вічними. Страждала б душа, бо вона створена Богом для вічного існування; тому і страждання були б вічними.
Кожен із нас терпів і терпить, але страждання часто змінюються на радість. А гріх Адама привів би людство до вічних, безперервних страждань. Витерпіла б людина такі страждання? Терпіла б, як терпить диявол. Таке життя чекало людство після гріхопадіння.
Яке було б ставлення людей до Бога? Таке, як у диявола. Диявол знає, що Бог існує? Знає! Але бореться з Богом. Так і багато людей знають, що Бог є, але борються з Ним. Як борються? Через невиконання Його заповідей.
А як спілкуються з Ним? Через любов до Нього. Тому людині треба мати любов. Любов є природною для людей. Для того, щоб ця любов зростала, треба її вирощувати, тобто підсилювати. Вона починається після народження з любові до батьків. Треба любити своїх батьків, тоді ця любов пошириться і на родичів, і на друзів, і на інших людей, з якими ми зустрічаємося на життєвому шляху. А якщо ми будемо мати таку любов, то зможемо полюбити і Бога, і навіть ворогів. Коли ми говоримо про любов до ворогів, то маємо на увазі самих людей, бо вони створені Богом добрими, а ненавидіти їхні діла, які єднають їх із дияволом.
Людина втратила любов до Бога, коли не послухала Його і порушила Його заповідь: не їсти плоди із забороненого дерева. А що, ці плоди були не добрими? Ні, Бог створив усе добрим. Тому і заборонене дерево було добрим, але через нього Бог випробовував людину: чи слухняна вона Йому. Виявилось, що людина Бога не послухала, а диявола послухала. В такому стані вона не могла перебувати в Раю. Бо Рай – це любов, це послух Богові. Адам і Єва не були здатні до такого послуху, тому і змушені були залишити Рай. А це означає – залишити спілкування з Богом.
Як же поводили себе Адам і Єва після вигнання з Раю? Плакали! А коли згрішив перший ангел, він не плакав, а продовжував боротися з Богом, тому і був скинутий з неба. Тож яка відмінність між гріхом Адама і першого ангела? Адам плакав, а перший ангел продовжував боротися з Богом. Що ж зробив Бог? Він благозволив спасти Адама від гріха, а значить, і від смерті, а першого ангела – ні, бо він не розкаявся.
Як же Бог благозволив спасти людину від гріха і смерті? Він вирішив знищити в людській природі гріх і смерть. А для цього треба було взяти на Себе гріхи світу. Як це було можливо? Для цього треба було Сину Божому стати людиною і перетерпіти наслідки гріха – страждання і смерть. Тому Син Божий через Свою невимовну любов до Свого творіння, до людини, благозволив одягнутися в людську природу. Тож Різдво Христове – це з’єднання Сина Божого з людською природою. З’єднання відбулося через народження Сина Божого від Пресвятої Діви Марії. Бог не може з’єднатися з гріхом, тому Він прийняв плоть від Пресвятої Діви. Це не означає, що Сама Пресвята Діва не потребувала спасіння від наслідків гріха – страждань і смерті. Тому Вона називає Ісуса Христа – Свого сина – Своїм Спасителем.
Сьогодні ми святкуємо ось цю подію: з’єднання в одній іпостасі, в одній особі Сина Божого з людською природою. Без з’єднання Сина Божого з людською природою людина не могла б подолати в собі гріх і смерть. А Син Божий, з’єднавшись із людською природою, подолав гріх і смерть.
Різдво Христове навіки з’єднало людську природу з Богом через Ісуса Христа. Син Божий просвітив затьмарений гріхом розум світлом істини. Істиною є те, що відкрив Христос, Який сказав про Себе: «Я є істина». Господь дарував людині благодатні сили для боротьби з гріхом, пробудив у її серці Божественну любов. Без Різдва Христового не могло бути очищення людини від гріха і подолання смерті. Сьогодні людина в особі Ісуса Христа сидить праворуч Бога-Отця. Всі, гріхи яких очистить Святий Дух, теж будуть перебувати з Христом у Його Царстві.
Тому ми повинні насамперед дякувати Богові за Його невимовні благодіяння щодо кожного з нас. Від втілення Сина Божого залежить вічне блаженне життя кожної людини. Не було б Різдва Христового – люди б вічно існували, але це вічне життя було б у стражданнях і вічному розділенні душі від тіла, а тепер людина має надію на з’єднання з померлим тілом після загального воскресіння. Чи буде це так, чи це наша фантазія? Буде, обов’язково буде! Бо так сказав Бог, а Бог є істина, і в Ньому немає неправди. У ці радісні дні Різдва Христового будемо насамперед дякувати Богові за Його безмежну любов до нас, грішників. І в той же час докладати всіх зусиль до виконання Його спасительних заповідей. А всі Його заповіді зводяться до одного: полюби Господа Бога твого і ближнього твого, як самого себе.
У ці дні Україна переживає тяжкі часи в боротьбі з північним сусідом. Чим закінчиться ця війна? Перемогою України! Чому? Бо з нами правда; а де правда – там Бог, а де Бог – там перемога. Тому вітаю вас не тільки зі святом Різдва Христового, а й із майбутньою перемогою над агресором.
Вітаю з Різдвом Христовим всіх українців і в Україні, і в Америці, і в Європі, і по всьому світу. Нехай Господь наш Ісус Христос наповнить наші серця радістю і світлом і дарує нам незабаром перемогу над агресором, бо Син Божий народився, щоб перемагати зло у всіх його видах й у всі часи.
Нехай у новому році мир і благословення Боже перебуває на кожному, хто творить добро! Нехай благодать Народженого Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа перебуває на всіх добрих людях!