Конституція України – останній рубіж оборони антивакцинаторів

Вони зазвичай починають свою фразу «Я не антивакцинатор, але» і далі слідує набор гасел про вільну людину у вільному світі. І звичайно людина є звичайним антивакцинатором. Просто деяким соромно у цьому зізнаватися. Це вже добре, що таке стає соромно. Але шкода, що лише поволі.

Чому вони витягли цей аргумент? Бо нарешті в Україні включили обмеження для не вакцинованих. Дуже пізно включили. Але краще пізно, ніж ніколи.

Прикриватися Конституцією іноді виходило в Україні. Так свого часу Конституційний Суд сказав, що українська Конституція не дозволяє штрафувати порушників дорожнього руху із допомогою камер. От у всьому світі дозволяє, а в Україні не дозволяє. Такі ми свободолюбиві. Правила не любимо. І важко сказати, скільки людей загинуло через це рішення. Бо коли немає покарання українці зазвичай не люблять слідувати правилам. І ми маємо жахливу статистику дорожньої смертності. Смерті, які освятили свого часу судді Конституційного Суду. Смерті, які і далі продовжуються, бо камери в Україні хоч і впроваджуються, але дуже кволо.

Зараз ці мамкини правники – поборники свободи апелюють до Конституції і своїх прав борячись із вакцинацією. І знову бажають зробити так, щоб під прикриттям Конституції сотні тисяч людей загинуло. Апелюють до прав людини. При тому, що вакцинацію провели, причому досить жорстко, у цивілізованих країнах. Ми маємо дуже високий рівень вакцинації у Данії і Франції, у Швеції і Португалії. І це країни, де верховенство права на багато більш високому рівні, ніж в Україні. Країни, де права людини – це не порожній звук. І там Конституціі дозволяли обовязкову вакцинацію. Там легко звільняли мед персонал, який виступав проти.

І зараз ми маємо повірити, що в українців є якісь особливі правила? Чи наша Конституція дозволяє державі менше, ніж може держава у Данії? Чи французи не вміють відстоювати свої права? Але по всій Європі є лише поодинокі протести маргиналів і конспірологів, які можуть зібрати тисячі людей, але не заважають загальній вакцинації. І ще раз, в українців навряд чи є якись особливі права і особлива Конституція.

Звісно, що ні. І навіть рішення Європейського Суду з прав людини свідчать, що обмеження під час пандемії, як і обов’язкове вакцинування відповідає законам і Конституціям. Бо епідемія – це загроза суспільству. І людина може не щепитися, але тоді вона має сидіти вдома і не показувати носа. Не бути частиною суспільства. І це є справедливо.

Ну і найбільш цікаво. Якого біса? От якого біса люди не бажають вакцинуватися? Інстаграм кісулі, які прокололи собі все, що тіки можно і закачали собі в губи стільки гидоти, що навіть важко уявити – чому вони не бажають зробити собі щеплення? Люди, які харчуються сосисками, цікавляться складом вакцин? Це все не можно пояснити з огляду на здоровий глузд. Люди, які кушають те, що продають в Україні, не бажають отримати вакцини, яких не бояться у Данії. Де контроль якості продуктів харчування на порядок вищий ніж в Україні. Та що там харчування. Ми про Чорнобиль дізналися, бо шведи помітили радіацію. А зараз шведи вакцинуються, а українці бояться? Зараз українцям загрожує безпліддя? Чи Біл Гейтс хоче змінити ДНК саме українців? Чи зробити тут центр біороботів із графену?

Логічного пояснення тому немає. От просто немає відповіді на питання – «та чому ти вже просто не підеш і не зробиш собі щеплення». Це ж, бляха, дуже просто. Принаймні було просто місяцями, поки не ввели обмеження, поки півень не клюнув і не побігли масово в останній день робити собі щеплення і влаштовувати бійки в черзі. І чомусь зовсім не шкода цих людей. Немає толерантності до такої глупоти.

Антивакцинатори живуть у своєму світі емоцій і бояться примар. Але вимушені сперечатися із допомогою логіки. І тому виникають усіляки Жолобаки. Типу українські вірусологи, з якими по всьому інтернету носяться антивакцинатори. Бо є консенсус вчених світу, що вакцинація потрібна. А є міська божевільна Жолобак, яка каже, що не потрібна. І кого будуть слухати антивакцинатори? Правильно, Жолобак. Лишень тому, що вона каже те, що їм приємно чути. Так само і з Конституцією і порушенням прав. Ніде права не порушують, ЕСПЧ каже, що це все відповідає закону, але є якийсь юрист із під Житомира, який проти. І антивакцинатори будуть бігати із цим юристом. Намагатися провести місток із свого емоційного магічного світу в раціональну реальність.

Досить! Це лишень приводи. Це намагання знайти хоч якусь логіку у діях, які не мають логіки. І це дуже дороге задоволення. Бо коштує тисяч життів. І вести толерантні розмови можна буде тоді, коли пандемія скінчиться. І коли видохнуть лікарі. І коли не буде черги у крематоріі. Коли вірус стане минулим, як минулим стала віспа, тоді і поговоримо про толерантність до антивакцинаторів.