Місія МВФ поїхала і не залишила коштів: що це значить для України

Різні світі, Україна і МВФ. От і результат. МВФ на жаль, не може написати те, що думає

МВФ дипломати. Тому вони не казали грубих слів і не матюкулися...

МВФ поїхав. Грошей не залишив

Віртуальна місія МВФ закінчилась. Закінчилась нічим. Місія таки виявилась неможливою. І не через коронавірус. МВФ, звісно, не грюкнув дверима, але по завершенню місії ми не тільки не отримали транш, а навіть не відбулося підписання staff level agreement.

Що це значить? Добра новина в тому, що поки всесвіт милостив до України і наразі ми не відчуємо негативних наслідків. Запас міцності є. І найближчі місяці ми можемо пройти без грошей МВФ. Погана новина в тому, що відсутність мотивації, відсутність нагальної потреби в грошах означає відсутність робити будь які реформи. Поки півень не клюне – влади робити реформи не буде. Бо й так нормально. Схоже, знову без Байдена не розібратися....

МВФ дипломати. Тому вони не казали грубих слів і не матюкулися. Ось що по результату місії видав Люнгман, голова представництва МВФ в Україні.

«Дискусії фокусувалися на посиленні управління Національним Банком; поліпшенні законодавчого та регулятивного підгрунтя банківського нагляду та фінансового оздоровлення; заходах, спрямованих на зменшення фіскального дефіциту у середньостроковій перспективі; законодавчих ініціативах щодо відновлення та посилення антикорупційної інфраструктури та судочинства, так само як дискусії стосувалися заходів у секторі енергетики. Обговорення було продуктивним, однак потрібен більший прогрес на користь завершення першого перегляду програми. Дискусії триватимуть»

Діалог був конструктивний, обговорення було продуктивним. Ця кострубата дипломатична мова. У перекладі на людську це означає, що ні до чого не домовились, але й не побилися.

Західні товариші взагалі дуже дипломатичні. Це іноді не дозволяє достукатися до мізків наших можновладців. Прямих, як кут будинку. Ці ніжні вислови можно порівняти із ситуацією, коли мама приводить улюблену дитинку, взрощену на бургерах і колі, на тренування до футбольної команди, впевнена, що в неї росте як мінімум Роналду. І після того як синуля на полі виглядає нікчемним, то тренер може розповідати, що в неї чудова дитина, яка дуже дуже старається, яка, напевно талановита, але для того, щоб потрапити до команди потрібен більший прогрес.

Чи якщо хтось віддав свою дитину у сучасну школу, де бережуть особистість, і читає потім у щоденнику запис, де кажуть, що дитина дуже талановита і має значний потенціал, але йому іноді не вистачає дисципліни щоб опанувати складну сучасну програму, що на справді означає, що хлопець не вчиться, курить за школою та відбирає силою бутерброди у однокласників.

Різні світі, Україна і МВФ. От і результат. МВФ на жаль, не може написати те, що думає. Не може заявити, що Україна уподобилась хронічному алкоголіку, який пообіцяв лікарю кинути курити, але у перші ж свята зустрів старого друга і напився в зюзю, бо свята то ж свята традиція і саме так виглядає зі сторони відмова від ринкових цін на газ першої ж холодної зими.

МВФ, на жаль, не може написати, що важко змушувати боротися з корупцією тих, хто бачить в боротьбі з корупцією загрозу власному існуванню. Бо важко змусити депутатів проголосувати за кримінальне покарання (вязницю) за брехню в деклараціях якщо ті самі депутати кожного місяця отримують конвертик, який ніяк не відображається у деклараціях.

МВФ не може волати в голос, коли офіс президента воює з НАБУ через те, що в самому офісі знайшлися корупціонери.

МВФ, напевно, втомився говорити про те, що судова реформа важлива і важлива тільки справжня судова реформа, що передбачає очищення судової системи від корумпованих вовків і інших вихованців Ківалова.

МВФ то не каже. Вони можуть просто виключити скайп чи зум і забути про цих українців, які не хочуть змінюватись.

Але от українці від того нікуди не подінуться.

Можно сто крат кричати, що соромно покладатися на західних партнерів. Соромно сподіватись на зовнішнє управління. Але соромно інше. Соромно, що українська влада не може без магічного пєндєля робити реформи і змінювати країну. От за соромно. Ніякий МВФ, Байден і Боррель не були б потрібні, якщо б в країні була політична воля до змін. А її нема. От про що каже нам МВФ.

От чому місія неможлива. Поки не припече. Поки є гроші. Поки в світі чудова коньюнктура на український експорт. Поки гроші дуже дешеві.

Поки.

А потім погода зміниться. І буде дуже боляче. І вони будуть навипередки благати МВФ повернутися.

Але то вже зовсім інша історія...