День Конституції не став святом

Навряд чи можна сперечатися з тим, що День Незалежності дійсно святкується українцями – хай кимось більше, а кимось менше, але святкується. Натомість День Конституції таким святом для громадян не став, хоча мав потенціал для цього.

В принципі, прийняття Конституції 28 червня 1996-го року було актом політичного мудрого компромісу обох сторін – Президента і парламенту. І в нас, до речі, не було штурму парламенту, як це відбулося в Росії. Ця Конституція закладала основи плюралізму і балансу між гілками влади, і були всі шанси отримати сьогодні не тільки формальне свято, а свято, яким би ми дійсно пишалися. Проте цього не сталося через кілька причин.

По-перше, наша Конституція не виконується: вона порушується в сфері і політичних , і соціально-економічних прав. Причому незалежно від того, яка редакція Конституції діє в той чи інший момент.

По-друге, з Основним Законом постійно відбувалися маніпуляції. Конституційна реформа 2004-го року, на мій погляд, була кроком в правильному напрямку, бо зробила уряд відповідальним перед парламентом. Але в результаті протистояння між Президентом і урядом українці спостерігали постійний конфлікт. Завершилося все це, на жаль, ганебним рішенням Конституційного Суду в 2010-му році і відвертою наругою над Конституцією. В країні фактично відбувся конституційний заколот – думаю, політично активна частина суспільства про це знає, а решта здогадується. І звичайно, що на тлі нинішніх соціально-економічних негараздів відверті порушення Конституції, корупція, хабарництво не сприяють не тільки довірі до влади, а й довірі до Основного Закону.

Тому коли я бачу всі ці лайтбокси з вітаннями від імені Януковича з Днем Конституції, це виглядає як фарс. В країні відбувся заколот, а нас продовжують вітати і розповідати про конституційну асамблею, яка насправді такою не є. Це просто дорадчий орган, який створений при Президентові і його рекомендації будуть враховуватись тільки тоді, коли це буде вигідно Банковій. Тому треба не піддаватись на технології, що нам хочуть нав’язати, та називати цей орган «так званою конституційною асамблеєю».

День Конституції стане для українців святом, коли вони побачать, що є влада, яка виконує закони, і починає їх застосовувати, насамперед, щодо самої себе. Все просто – Конституція має запрацювати для наших очільників. Тоді і ставлення до неї в народу буде іншим.