Па-де-де Барни

Дві події бентежать стомлений мозок: спроба депутата Барни на руках винести прем’єра Яценюка з трибуни парламенту і принизливе рукостискання Клімкіна з агресивним українофобом Чуркіним в ООН.

98% українців в опозиції до уряд за відсутність мінімальних реформ і узаконену корупцію. 100% ненавидять Чуркіна за те, що він розглядає українців рабами Москви і виправдовує їх вбивства брехнею про бандерівців і націоналістів.

Дивує, що на Барну накинулись всі народні фронтовики разом з порошенківцями, які негайно виключили його з фракції, віддані Банковій-Грушевського журналісти-експерти і навіть свідомі громадяни, а про виклик національному мозку Міністра закордонних справ ніхто і не згадав.

Ну що ж, Петро Порошенко теж із задоволенням тиснув руку в Нормандії, Мінську і Парижі Путіну. Барна зробив те, що хотів би зробити кожен українець. Тільки в досить м’якій і смішній манері. Не зважаючи на те, що уряд ні слова не згадав про план оборони країни і забезпечення національної безпеки. В умовах нарощування воєнної ескалації на Сході.

Міфологія виступу Яценюка мала би викликати глибокий і серйозний протест депутатів, які вже не раз вдавалися в таких випадках до яєць і навіть кривавих бійок. А тут падіння ВВП тільки за рік склало до 12%. Тобто вдвічі більше ніж за минулий. Інфляція стрибнула до 50%. Введення податків на нерухомість, депозитів, пенсій, божевільний ріст тарифів ЖКХ, втрата робочих місць, повний розвал внутрішнього ринку, знищення малого та середнього бізнесу – далеко не повний перелік провалів Уряду. Це зобов’язувало би його до негайної відставки.

Барна лише, в стилі Сержа Лифаря, акуратно показав Яценюку на вихід. Але проблема глибша. У нас дві виконавчих влади: президента і прем’єра. Зважаючи на повний контроль президента над НБУ, який розвалив банківську систему і знецінив гривню, довівши до того що 80% українців (ООН) живуть за межею бідності, на 70% має взяти на себе відповідальність за розвал країни.

Більше половини міністрів, часто не тільки без спеціальної освіти, але й без елементарного знання української історії і розуміння реальної ситуації в Уряді служать виключно президенту. Прем’єр не знає, що з цим робити і не розуміє навіть на рівні теорії, які реформи могли би бути проведені.

Байден дав команду залишити цю ситуацію в стані ракової пухлини. Бо змирення з Росією дорожче. Для цього їй треба віддати частину України. Тільки на це здатна правляча група в Україні. Не випадково, одразу на цьому тижні до Москви, уже вдруге, летить Держсекретар Керрі. Всі хочуть вмовити Путіна не розпочинати третю світову війну. Так колись вмовляли «мюнхенською змовою» і Гітлера. Барна лише виявився чесною людиною. А ми дуже любимо цькувати чесних.

Така вдача, нас українців. Влада зовсім не розуміє, що відмовляючись від відкритої і чесної дискусії з суспільством, принципової боротьби за відновлення державності українців, вона лише прискорює силовий сценарій вирішення глибокого внутрішнього конфлікту, який вона вже створила. Майдан в цьому відношенні може виявитись лише романтичним очікуванням, бо дійсність може бути набагато гіршою в умовах накопичення гострої агресії всередині української громади.

Барна запропонував лише інший діалог: не хочете самі йти – вас можуть винести. Можливо два дні діалогів з польським президентом Дудою дадуть розуміння українській владі, що демократія – це не її привілея, а відповідальність і складні зобов’язання перед виборцями.

Источник: Facebook