«Всеохоплююче перемир'я»: ЗСУ зазнають втрат, що відбувається

Після оголошення всеосяжного припинення вогню бойових втрат не було. Але це не означає, що в ЗСУ не було смертей.

Станом на 17-18 рік ( за останні роки я статистики не знаю) п'ять з шести смертей в ЗСУ були небойові. Причини бували різні: хвороби, нещасні випадки, дтп, передозування, суіциди, необережне поводження зі зброєю... І це не тільки в зоні АТО, а потім ООС, а загалом по ЗСУ.

Велике скупчення людей, в важких умовах, зі зброєю та радянською системою відбору - нічого дивного.

Штаби майже ніколи не повідомляли про небойові втрати, окрім резонансних, бо те не мало сенсу та й з етичних причин.

Після останніх скандалів з рішеннями у Мінську і недовірою суспільства до дій влади, постало питання, що, можливо, є спроба зманіпулювати суспільною думкою.

Почалося все з не збігання звіту ОБСЄ і штабу ООС в кількості випадків порушення режиму тиші.

Потім громадськість звернула увагу на те, що у звітах немає втрат, а в Енергодарі ховають бійця, який загинув за незрозумілих обставин.

Ці випадки викликали негативний резонанс у суспільстві.

Я так розумію, що політичне керівництво наполягло на публікації всіх втрат в зоні ООС, для того, щоб зняти напругу.

Як на мене, це хибне рішення.

По-перше, такою інформацією скористаються інформаційні війська противника для проведення інформаційно-психологічних атак.

По-друге, я певен, що не всі родини захотіли б повідомляти про обставини та причини смерті їх рідних, якщо вони не пов'язані з бойовою обстановкою. Іноді родині достатньо знати, що син герой.

По-третє, а чи хотів би того сам боєць? У нас були випадки, коли полковник приховував онкологію, аби тільки залишатися на фронті, і колов хімію просто в окопі, а молодий хлопчина з пороком серця ховав той факт від усіх, аби тільки воювати, а буває, що і сам підрозділ не хотів би кидати на себе тінь, через проступок чи глупість одного несвідомого бійця.

Це складне питання. Яке не має простих відповідей. Але повірте, що всі причини і обставини смертей наших воїнів встановлюються, бо за ці роки відмінно працює проект «Евакуація 200» , налагоджена експертиза та розслідування.

Життя та смерть більш складні ніж Зрада та Перемога.

Але головне, що ми маємо винести з цієї історії, що суспільство тотально не довіряє діючій владі і тепер ця недовіра перекинулися частково і на ЗСУ, бо їх втягнули у політику, що є однією з найбільших помилок Зеленського.

А щодо ЗМІ: важливо під час війни дотримуватися інформаційної гігієни і пам'ятати, що в час тотального невігластва, порушення комунікації з боку влади та хаосу соц мереж – ваша важливість, як джерел перевіреної, якісної інформації – повертається.