Як на практиці виглядає реформа дорожньої поліції

Нехай ми ще не правова держава, але кроки робимо вірні

Вечером, после тренировки, обнаруживаю, что все лампочки ближнего света и передние габариты не работают. Как оказалось, результат попадания машины в глубокую яму на нашем киевском бездорожье и перегорание ламп - даже днем я езжу со светом. У меня такое впервые, несмотря на все поездки по АТО.

Десять вечера, на сто попаду только утром, еду домой.

Первый полицейский патруль меня не заметил - были заняты неправильно препаркованной машиной.

Уже недалеко от дома наталкиваюсь на вторую дежурную машину. Меня догоняют. Включаю аварийку и прижимаюсь к обочине. Подходят двое патрульных. Грамотно, контролируя меня с двух сторон. Представляются. Обращаются, что приятно, по украински.

- Добрий вечір. Такий-то і такий-то. У Вас не працюють габаріти та фари ближнього світла. 
- Так, перепрошую, але це форсмажорна ситуація. Завтра у терміновому порядку, зранку, відремонтую. 
- Обов'язково це зробіть. Прошу, будь-ласка, пред'явіть Ваші права, технічний паспорт на авто, та страховий поліс.

Передаю документы.

- Цей страховий поліс вже не дійсний.
- На жаль іншого, наразі, не маю.
- Вибачаюсь, та на жаль це вже два порушення і ми маємо Вас оштрафувати.
- Ех, розумію.

Ідут к патрульной машине.

-(жартую). А у Вас там знижок на штрафи для УБД немає.
- У Вас є посвідчення УБД?
- Ну, так.
- Покажіть, будь-ласка.

Расматривают документы и офицерский, сверяют с правами фото и фамилии.

- Для учасників бойових дій, наявність страхового поліса не потрібна, при умові, що машина Ваша і Ви за кермом. Щасливої дороги. І відремонтуйте світло, будь-ласка. Допобачення.

Отдают документы.

Знаете?

Это моя полиция. Вот несмотря на все огрехи, на засилие старых кадров, на беркутов...

Эти двое полицейских остановили меня, проверили, объяснили права и были предельно вежливы, но убедительно настойчивы.

Вот они и есть моя полиция. И в случаи ЧП или массовых беспорядков или других угроз я буду им помогать.

Пускай мы еще не правовое государство, но шаги делаем верные.