Наркоманія - горе для сім'ї і радість для правоохоронців

Наркоманія і туберкульоз набувають в Україні масштабів епідемії, а держава нічого “не бачить”.

— Якщо за минулий рік по статті 307 КК України, яка передбачає “незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, чи збут наркотичних засобів психотропних речовин, або їх аналогів” було порушено 11.177 кримінальних справ, то за 8 місяців 2013 року цифра впала до 6.995, — повідомляє нардеп Геннадій Москаль. — Причина одна — з різким збільшенням чисельності наркоманів в Україні різко збільшилася кількість правоохоронних органів, які “дахують” наркобізнес. Тому до кримінальної відповідальності притягуються тільки ті, хто не в корупційній схемі й не хоче платити данину правоохоронцям. Ще трохи статистики. Якщо за 8 місяців 2012 року по статті 309 КК України “Незаконне виробництво виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, чи збут наркотичних засобів психотропних речовин, або їх аналогів без мети збуту” було порушено 17.554 кримінальних справи, то цього року тільки 13.115. Крім тотальної корупції, яка процвітає в системі МВС, пояснити різкий спад у боротьбі з наркоманією не можливо.

В той же час, щоб списати свої недоліки в роботі, МВС та інші зацікавлені особи почали активно пропагувати міф, що основним злом є не масове розповсюдження наркотиків у нічних клубах, гральних закладах (які, до речі, заборонені, але працюють на кожній вулиці), вишах, школах та місцях масового відпочинку молоді, керівництво яких справно сплачує хабарі правоохоронцям, а лікарські засоби, що реалізуються через аптечну мережу. Таким чином боротьба ведеться не з наркоманією, а з ліками.

Замість того, щоб встановити строгий контроль за реалізацією ліків (даною проблемою крім МВС займаються ще й Держслужба з контролю за наркотиками та Держслужба з лікарських засобів) ці відомства пішли найлегшим шляхом — заборонили обіг ліків, бо сума хабарів, що вимагалися від фармацевтів, досягала величин, при яких фармацевтичний бізнес ставав нерентабельним.

Наведу декілька прикладів:

1. Тяжка доля сьогодні випала на онкохворих людей. Так звані обмежуючі заходи призвели до їх моральних та фізичних страждань, але ніяк не вплинули на боротьбу з наркоманією. За офіційною статистикою МВС, у загальному обсязі наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів, вилучених із незаконного обігу, частка сильнодіючих та отруйних лікарських засобів у сумі з комбінованими препаратами, що містять наркотичні та психотропні речовини, становить до 0,09 %. Кодеїномісткі препарати складають шосту частину від цієї кількості, тобто трохи більше 0,01%. Випадків вживання чистого кодеїну за останні три роки не зафіксовано. В загальному обсязі вилучень МВС із незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних, сильнодіючих, отруйних речовин і прекурсорів 99,09% склали макова соломка та масляний мак.

Спекуляції на даній темі з великою часткою ймовірності є спробами дискредитувати процес виробництва пероральної форми морфіну, що почався в Україні. Зробити це прямо практично неможливо, тому що полегшення доступу важкохворим до знеболюючих наркотичних лікарських препаратів — дійсно найважливіший крок, що наближає медичну систему України до європейських стандартів паліативної допомоги.

Згідно з невідкладними рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я, Україна має забезпечити наявність таблетованої форми морфіну, спонукати фармацевтичні компанії до виробництва перорального морфіну і впроваджувати його на всіх рівнях системи охорони здоров'я.

ВООЗ так само рекомендує уряду України скасувати теперішній порядок, при якому морфін та інші сильні опіоїдні анальгетики доступні пацієнтам виключно в ін'єкційній формі та вводяться пацієнтові на дому безпосередньо медпрацівником. Тому що хворий не може в муках чекати, коли до нього прийде патронажна сестра або “швидка” (як правило, це робиться двічі на добу) і вколе йому знеболювальне. Тим більше, що необхідність знеболювання може значно перевищувати діючі в Україні обмеження добової дози й досягати кількох десятків разів. Пасивність і зволікання в області паліативної допомоги є порушенням визнаного в усьому світі права людини на найвищий досяжний рівень здоров'я.

2. Якщо в сім’ї хтось захворів на наркоманію, це горе як для сім’ї, так і для самого хворого, але велика радість для правоохоронних органів, бо на цьому можна непогано заробити.

Родичам хворого немає де лікувати в Україні наркозалежну особу. Світова практика лікування наркозалежних відкидається псевдоборцями з наркоманією.

Разом із тим, відрегульований і контрольований державою процес виробництва та забезпечення доступу до знеболюючих наркотичних лікарських препаратів, в першу чергу їх пероральних форм, є невід’ємним і дієвим інструментом боротьби з нелегальним обігом наркотиків та стримування поширення наркоманії.

Замісна терапія поряд із налагодженою системою психосоціальної допомоги на сьогоднішній день у всіх цивілізованих країнах світу визнається найбільш ефективним заходом стримування та лікування наркоманії. За умови, коли наркозалежна людина визнається хворою, їй надається можливість отримувати допомогу в спеціальних центрах, що забезпечують необхідними для підтримки нормального фізичного стану замінними препаратами, за яких відпадає необхідність внутрішньовенного введення наркотиків. Що в свою чергу знімає необхідність купувати наркотики на чорному ринку, добувати кошти для їх придбання, в тому числі й кримінальним шляхом, і дозволяє поступово знижувати підтримуючу дозу до мінімально можливого рівня, а з часом реально допомагає відмовитися від вживання наркотиків та соціалізувати наркозалежних.

Світова практика і досвід цивілізованих країн доводить, що впровадження замісної терапії неминуче призводить до двох важливих соціальних аспектів — скорочення зростання розповсюдження ВІЛ-інфекції та скорочення нелегального обігу наркотичних засобів. Це підтверджує безліч статистичних даних, які відображають зворотну залежність — сплеск ВІЛ-інфекції та зростання наркозлочинності при введенні заборон та скорочення програм замісної терапії.

Зміни такого роду, безумовно невигідні сторонам, зацікавленим у збереженні статус-кво. Тому робляться всілякі спроби, в тому числі в інформаційному просторі, максимально обмежити або повністю заборонити доступ пацієнтів до тих чи інших наркомістких препаратів. Це спосіб нав'язати громадськості думку про те, що держава не хоче й не здатна контролювати їх легальний оборот. Дистриб'ютори й виробники отримують на цьому надприбутки, а кількість наркозалежних зростає з усіма подальшими наслідками. Існують неофіційні дані, що маніпуляції на темі аптечної наркоманії в часі часто збігаються зі зростанням вживання рослинних та синтетичних наркотиків.

3. Спектр речовин, який використовуються наркозалежними, величезний — від марганцівки й клею до “лідера продажів” будівельних магазинів — 646 розчинника. Якщо й далі будуть намагатися йти шляхом боротьби з препаратами, а не шляхом реального вирішення проблеми наркоманії, то можна прийти до заборони абсолютно нешкідливих на перший погляд препаратів, таких, як скажімо “Цитрамон”, обсяг продажів якого, між іншим, в Україні зріс із 37 місця в 2010р. до 7-го в 2012р.

4. Головне питання полягає не в тому, що потрібно заборонити або вилучити з обігу, а в тому, що робити з наркозалежними, які в усьому світі визнаються хворими. Необхідно встановити строгий контроль за реалізацією лікарських засобів в аптечній мережі.

5. Питання лікування, обліку та контролю наркозалежних перебуває в рамках національної безпеки країни, оскільки від його правильного рішення безпосередньо залежить здоров'я і безпека всього народу (зростання злочинності, зростання ВІЛ-інфекції). Тому маніпуляції на цій темі не те що небажані, а неприпустимі. Це надзвичайно гостре питання і горе реальних людей, яке вимагає діалогу з експертами, аналізу світового досвіду, впровадження і розвиток програм замісної терапії.

6. Необдумані спекуляції на тему заборон легального продажу нарковмісних препаратів навпаки виводять даний сегмент з-під контролю держави й переводить у тінь. Тобто ті чи інші учасники процесу, що публічно вимагають введення всіляких заборон без розбору, по суті є лобістами нелегального наркотичного обороту.

Героїн, кокаїн, амфетамін, екстазі, макова соломка, всі похідні наркотичні речовини від коноплі в аптеках не продаються. А витіснення з аптек препаратів, що вкрай необхідні хворим, — це залишення людей без належної медикаментозної допомоги і збільшення незаконного наркобізнесу в Україні та прибутків наркобаронів з їх лобістами.