Знищення районів Закарпаття: місцева влада пішла у підпілля

Протягом 2020-го року Закарпатська область стикнулася з рядом викликів:

1. Ініціювання ліквідації центральною владою районів, що призведе до ліквідації Закарпатської області в цілому.
2. Другий етап медичної реформи, який призведе до закриття цілого ряду медичних установ, що надавали фтизіатричну допомогу, а також обласної психіатричної лікарні.
3. Підписання меморандуму з МВФ, який вимагає від уряду скорочення навчальних закладів, в тому числі й на Закарпатті.
4. Чергові випади щодо закарпатських угорців, що можуть призвести до тяжких і трагічних наслідків. Аналогічні події відбувалися й у 2018-му році та могли призвести до трагічних наслідків, якби не рішучі дії ОДА та управління Служби безпеки в області.

На жаль, Закарпатська обласна рада на всі ці виклики жодним чином не відреагувала. Складається враження, що вона пішла в підпілля, не розуміє та не сприймає настроїв жителів області.

Депутати облради, бажаючи прославитися тим, що вони стали «реформаторами» так званої «децентралізації» області, припустилися непоправних помилок, що призведуть до ліквідації Закарпаття як такого. Депутати не розуміють двох простих істин: «децентралізація» від нинішньої влади — це штучно придуманий процес, що має на меті знищити Закарпатську область в цілому; децентралізація в нормальному розумінні цього слова передбачає передачу повноважень від Києва до Ужгорода.

В 2001-2002 роках, коли я вперше очолював Закарпатську обласну державну адміністрацію, в ОДА були наявні такі підрозділи, як Управління земельних ресурсів, Управління лісового господарства та ін. Обласна рада реально розпоряджалася всіма природними ресурсами, розташованими на території області.

Нині всі ці повноваження надані центральним органам виконавчої влади, що підпорядковані Кабінету міністрів. Кожен кандидат в президенти обіцяв «зруйнувати корупційну схему Януковича» та передати ці повноваження до областей. Натомість жоден президент після Януковича цього не зробив, вчергове обдуривши своїх виборців.

Нинішня так звана «децентралізація» є абсолютною фікцією. На жаль, чимало закарпатців на неї «клюнули», навіть не помітивши, що вся так звана «реформа децентралізації» звелася до перегонів за право ближче дістатися до корита.

Податки з доходів фізичних осіб, які раніше спрямовувалися до районних бюджетів, тепер, згідно цієї псевдореформи, надходять до так званих об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Відповідно, районні ради, які мають на балансі цілий ряд об’єктів комунальної власності (лікарні, дороги, школи, бібліотеки, стадіони та ін.), лишилися без фінансування.

Разом із тим законодавець не передбачив їх передачі в управління ОТГ. Таким чином створено штучний колапс у фінансуванні та загалом існуванні об’єктів соціальної сфери в районах.

Об’єднані територіальні громади створені всупереч Конституції, оскільки вона передбачає адміністративно-територіальний поділ областей на райони, міста, селища та села. Я особисто подав позов до Конституційного суду щодо невідповідності Конституції закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Однак суд моє звернення не прийняв, посилаючись на те, що я не є мешканцем ОТГ. В той же час ЦНАПи не реєструють громадян мешканцями ОТГ, тому що це суперечить адміністративно-територіальному поділу України! Таким чином за надуманими причинами я був позбавлений права звернення до Конституційного суду.

Примітно, що в той же час депутати Закарпатської обласної ради, бажаючи виглядати «реформаторами», всупереч Конституції роздробили Закарпатську область на 64 об’єднані територіальні громади. Але ж навіть найбільш «далекоглядні» з них мали б зрозуміти, що при 64-х так званих ОТГ ніякі райони не потрібні! А якщо нема районів, то навіщо тоді Закарпатська область?

Хоча закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» не встановлював для ОДА часових рамок щодо подання до облради перспективного плану створення ОТГ. Це можна було зробити за рік, п’ять, десять і т.д. Крім того, обласна рада не має повноважень зменшувати території районів і вилучати їх на користь ОТГ — це повноваження парламенту!

Однак найбільш активні депутати, чиї родичі в минулому скидали дзвони з церков та палили Біблії, в угоду «ЗЕ-дебілам» у центральній владі вирішили  повністю знищити Закарпатську область. Мовляв, вона нібито загрожує нинішній владі через «угорське питання», «русинів» та інші надумані речі, що дратують офіційний Київ.

Те, за що боролися всі ОТГ — перерозподіл податків з доходів громадян — тепер накриється мідним тазом, оскільки всі ці податки будуть спрямовані до новостворених районних рад. Тобто всі ці ОТГ, міста обласного підпорядкування та обласний центр Ужгород будуть тупо загнані в новостворені районні ради, знівельовані як міста обласного підпорядкування та залишаться без грошей!

Разом із тим, у цій псевдореформі не врахований й етнічний склад окремих районів Закарпатської області. Зокрема, в Перечинському та Великоберезнянському районах компактно проживають представники етнографічної групи лемків. Нині вони проживають і у Польщі, східних регіонах Словаччини, а в Україні — тільки у вищевказаних районах, які збираються ліквідувати.

Дана реформа фактично знищить найбільш туристично привабливі райони області — Свалявський, Воловецький, Рахівський та Міжгірський. Чи проводитимуться далі традиційні й відомі далеко за межами області фестивалі «Гуцульська бриндзя», «На Синевір трембіти кличуть», «Закарпатська свальба» та ін.?

При всій тупості та бездарності нинішньої Верховної ради знайшлися  окремі депутати, які розуміють ситуацію і поставили ініціаторам «реформи» два запитання: хто буде утримувати новостворені райони в Закарпатській області та що робити з власністю районів ліквідованих (тобто чи буде вона передана до новостворених районів)? На ці питання ніхто з Кабміну відповісти не зміг, через що профільний парламентський комітет відправив питання на доопрацювання. До речі, окремі ЗМІ відрапортували, що Рахівський район залишиться таким, як був, однак це брехня — це питання на комітеті не розглядалося.

Прошу терміново скликати позачергове засідання Закарпатської обласної ради, запросивши до участі депутатів Верховної ради від Закарпаття, на якому розглянути питання їх особистої позиції щодо ліквідації районів області. Зокрема, прошу запросити наступних народних депутатів:

1. Народного депутата Михайла Лабу, який обирався від Перечинського, Великоберезнянського, Свалявського, Воловецького та Міжгірського районів, які, згідно псевдо реформи, підлягають ліквідації.
2. Народних депутатів Віктора Балогу та Валерія Лунченка, які обиралися в т.ч. по Іршавському району, який підлягає ліквідації.
3. Народного депутата Владислава Поляка, який обирався від Виноградівського району, що підлягає ліквідації.
4. Народного депутата Василя Петьовку, який обирався від Рахівського району, який також підлягає ліквідації.
5. Народного депутата Роберта Горвата (Ужгородський округ), щоб він пояснив, яким чином Ужгород, який наразі є адміністративним центром області, стане рядовим суб’єктом Ужгородського району.

Це є дуже важливим, оскільки ці депутати є членами депутатської групи «Довіра» і голосують навіть «краще» за «слуг» — бездумно даючи їм свої голоси, аби вислужитися. До речі, це було вчергове підтверджено 18 червня, коли парламент розглядав програму дій уряду пана Шмигаля. Незважаючи на його повну профнепридатність, депутати від Закарпаття повністю підтримали уряд і хотіли надати йому імунітет на рік. Цього не сталося, але якщо вони так тупо голосують за уряд Шмигаля, то вони проголосують і за проект з ліквідації районів і згодом — усього Закарпаття. Тож прошу обласну раду порекомендувати вищезгаданим нардепам зустрітися з виборцями тих районів, що підлягають ліквідації і пояснити їм свою позицію.

Крім того, на засіданні пропоную розглянути й інші важливі для області питання: щодо другого етапу медичної реформи на території Закарпатської області, чергової хвилі випадів проти закарпатських угорців та можливого закриття освітніх закладів, в тому числі шкіл з викладанням мовами національних меншин.