Ще двох незламних українців звільнено з полону бойовиків

Володимир Жемчугов і Юрій Супрун - на свободі! Вже за кілька годин Володимир і Юрій будуть у Києві, в одній з найкращих лікарень, президент доручив послати за ними санітарний, евакуаційний літак. Вони потребують серйозного лікування, реабілітації, Володимир - ще і протезування. Володю зустрічала його мужня дружина, Олена, він вже поговорив телефоном з мамою і президентом.

..... Понівечений, без кінцівок, майже сліпий, захоплений рік тому бойовиками, останні кілька місяців Володимир провів навіть не в тюремній лікарні, а в камері, звідки його тягали на «суд» , погрожуючи тридцятирічним ув'язненням. В такому страшному стані орки утримували Володю в тюрмі... Я не знаю, як серце Олени , дружини, витримало цю їх зустріч..... Ми всі плакали . 
Юрій Супрун - представник ООН, затриманий бойовиками «за шпигунство» весною 2016. Останні кілька тижнів його також тягали на суди, відверто нехтуючи спеціальним дипломатичним імунітетом, який Юрій мав як співробітник міжнародної гуманітарної організації і шантажуючи ледь не розстрілом. На знак протесту Юрій оголосив голодування. Але ж на тих «судах» не було журналістів і дипломатів, представників міжнародних гуманітарних місій, яких туди просто не допускають , тому про голодування знали тільки родина і ми, ті, хто боровся за його звільнення. Сьогодні вночі Юрія «судили» в Донецьку і «засудили» до 18 років за шпигунство на Україну. Цей цирк був потрібен, щоб не просто передати , а «помилувати». 

Це стало можливе завдяки надзусиллям президента, СБУ (дякую вам, КОЛЕГИ!) і мінської гуманітарної групи, де працюємо я і В. Медведчук він вів всі переговори з іншою стороною).
Тепер вже можна розповідати деталі сьогоднішньої операції. За Володимира ми в мінській групі і з СБУ боролися весь цей рік. ОРЛО дурили нам голову, що такого в них немає, потім, що він вже давно на квартирі в мами в Червоному Лучі (в цей час його старенька мама плакала мені по телефону, що не знає, де її син), потім, «гуманісти» формулювали, що він ніякий не важкохворий, а просто інвалід - диверсант і має просто навчитися жити в тюрмі в нових реаліях...... Від нас приховували інформацію, де його утримують, за нього вимагали справжній викуп і кидали нам списки на кількадесятків злочинців. Ми розглядали різні можливості, аби витягти. А одного разу, у листопаді 2015 ми вже поїхали за ним- дружина Олена, реанімобіль чекали відмашки забирати Володю. Тоді все зірвалося- хоч українська сторона виконала всю нашу частину, погодившись передати їм тих, кого вони запитували, аби лише витягти Володимира. Знову потяглися важкі переговори. Президент піднімав питання звільнення Володимира під час телефонною розмови з Путіним ще у червні, ми розповідали про його страждання на всіх міжнародних зустрічах. І, якщо чесно, ми думали,що вдасться його витягти ще місяць тому. І про це президент говорив на своїй зустрічі з родинами заручників. І я дякую ВСІМ мамам і родинам, що знали певні деталі, але допомогли нам зберегти це в секреті. 
Юрій Супрун останні кілька років працював в міжнародних структурах ОБСЄ і ООН. Коли його захопили в полон на окупованих територіях, де його впізнали зрадники- колишні співробітники українських правоохоронних органів, які тепер блукають окупованих Донбасом в «погонах» неіснуючих «республік», йому пригадали попередню роботу в СБУ. Затримали за «шпигунство» і іншу маячню. Представники міжнародних організацій, які також докладали певних зусиль для його звільнення, в неформальних розмовах зізнавалися, що ВПЕРШЕ зіштовхнулися з такою історією, коли спецстатус співробітника ООН і імунітет не допомогли витягти людину, коли їх співробітника тримали півроку в тюрмі. Такого не бувало навіть в африканських країнах, але в ОРДЛО своя «уява»  про міжнародне право. Звичайно, українська сторона очікувала від керівництва ООН і більш активної публічної позиції щодо неприпустимості незаконного утримання їх співробітника. Але від Пан Гі Муна ніяких подібних публічних заяв не прозвучало. 
Про звільнення Супруна так само піднімав питання президент Украіни під час червневоі телефонноі розмови з Путіним. Під час цієі розмови він говорив і про 45 інших заручників, що знаходяться на окупованих територіях і яких ми зобов'язані витягти.

Ми радіємо сьогодні разом з Оленю Жемчуговою і Оленою Супрун, ми щасливі, що старенька мама Володимира дочекалася сина, бо вона танула на очах за цей нестерпний для неї рік. Я точно знаю, що за Олену і Олену щасливі сьогодні всі мами і дружини інших заручників, бо вони знають, як це - чекати . І вміють щиро радіти щастю інших. Але так само я знаю, як ці жінки, діти чекають інших новин - про своїх близьких, про своїх чоловіків. Знаю. І знаю нашу відповідальність їх витягти. В мене сьогодні немає дати, немає інформації, коли це відбудеться, але ми робитимемо все, щоб прискорити цей день. Тиснути на світ, щоб ті вимагали від РФ звільнити всіх. 

Міст в Щасті. Володимир і Юрій, за звільнення яких українська сторона змушена була передати іншій стороні чотирьох негідників і зрадників , які не любили свою країну. Бог їм тепер суддя десь там, за парєбріком. А я щаслива, що два Справжніх і Незламних Українця сьогодні вдома. Перші кроки на свободі. Реанімобіль. Вертоліт, що летить низько-низько над землею, не вище 20 метрів, щоб бачити небезпеку, бо до лінії фронту- дуже близько. Санітарний літак - хлопці вже на шляху додому. Україна бореться за кожного свого заручника. Бореться і витягне. 

P. S. Ми будемо вимагати, щоб питання звільнення заручників стало одним з пріоритетних для нормандського формату і щоб стало спеціальною темою 21 вересня ТКГ в Мінську.