Якою має бути ринкова ціна на газ в Україні
Юрій Юрійович Вітренко будучи то покупцем, то продавцем газу довів, що є три ціни, які можна вважати ринковими
Що таке ринкова ціна на газ?
Як відомо, Постановою Уряду було встановлено, що ціна газу для населення має дорівнювати ціні європейського хабу + вартість транспортування в Україну. Скорочено, «хаб+».
Таку ціну уряд Гройсмана встановив у квітні 2016 року. Правда потім ціна у Європі росла, а у нас не переглядалася аж до жовтня 2018 року. Зараз ціна газу встановлена на рівні 8550 грн. На підставі якої формальної формули це зроблено - невідомо, адже «хаб+» дає ціну біля 11 тис грн.
В Україні менеджмент Нафтогазу та деякі лояльні до них експерти поширювали позицію, що саме імпортний паритет на рівні «хаб+» відображає реально ринкову ціну газу в Україні. Чи це дійсно так?
На європейському ринку газу Європа - це нетто-імпортер, Україна - нетто-імпортер, Росія - нетто-експортер, а Україна - головний транзитер російського газу до Європи. Це незмінні параметри останніх 10 років. Отже, порівняння газових цінових формул у часі є коректним. Також мова скрізь іде про оптову ринкову ціну газу (для роздрібних існують окремі націнки).
1. Ціна «0,5 * хаб».
Ще у 2009 році у статті на Економ Правді Юрій Вітренко описує своє бачення ринкової ціни в Україні. Там у статті він згадує такі ціни:
а) ціна німецький «хаб» 264 дол
б) ціна німецький «хаб+транспортування Німеччиною» 272 дол
в) ціна німецький «хаб мінус транспортування Німеччиною» 256 дол
Але справедливою ринковою ціною для України Ю.Вітренко тоді вважав ціну 134 дол. Вона удвічі менша від ціни німецького хабу, умовно назвемо її «0,5 * хаб».
Відзначимо, тоді Вітренко виступав зі сторони ПОКУПЦЯ газу (це важливо).
2. Ціна «хаб мінус транспорт».
У 2016 році Нафтогаз (як ПОКУПЕЦЬ) подає арбітражний позов до Газпрому, де стверджує, що справедлива ринкова ціна газу має становити «хаб мінус транспорт». Зокрема про це було сказано в інтервю РБК 06.03.2018.
Отже, маємо другу версію справедливої ринкової ціни від Юрія Вітренко - «хаб мінус». Проте у той же час на європейському напрямку Нафтогаз імопртував по ціні «хаб+». Але, як бачимо, тут не було барєрів відійти від принципу єдиної ціни на газ.
В принципі у позиції Нафтогазу була логіка. Вони відійшли від логіки єдиної ціни, але діяли за логікою єдиної маржі. «Шановний Газпром, ви можете продати свій газ по ціні «хаб" у Європі. Але у вас будуть витрати на транспортування туди, тому ваша маржа буде «хаб мінус транспорт". Не витрачайтеся на доставку у Європу, а продайте нам тут на кордоні по ціні «хаб мінус" і заробіть таку ж маржу на угоді із нами, як заробляєте на європейському ринку.»
Тут Нафтогаз теж діяв за логікою ПОКУПЦЯ.
3. Ціна «хаб+»
У той же час у квітні 2017 року Кабінет Міністрів України своєю Постановою затверджує, що Нафтофгаз буде продавати газ для потреб населення по ціні «хаб+». Нафтогаз і ко стверджують, що і це справедлива ринкова ціна газу навіть для газу українського видобутку. Тут Нафтогаз вже виступає, як ПРОДАВЕЦЬ газу.
В принципі десь майже весь 2016 рік у Стокгольмському Арбітражі Нафтогаз (ПОКУПЕЦЬ) доводив, що справедлива ринкова ціна газу «хаб-». Але коли повертався в Україну (ставав ПРОДАВЦЕМ), то доводив, що справедлива ринкова ціна газу це «хаб+» (в тч для газу, що видобуває їх дочірня компанія Укргазвидобування).
4. Ціна «хаб».
Не знаю деталей арбітражу у Стокгольмі, але допускаю, що такі різні позиції Нафтогазу могли мати певний вплив на його результат. Адже у рамках арбітражу Нафтогаз стверджує, що справедлива ціна газу у Харківській області від Газпрому має бути «хаб мінус». Але тут же Уряд України своєю Постановою затверджує ринкову ціну газу, видобуту Нафтогазом (Укргазвидобуванням), на рівні «хаб+». Це надто різні ринкові ціни на аналогічний товар.
При чому Газпрому цей газ до Харківської обл ще треба доставити, а Нафтогаз його там же і видобуває.
У підсумку, Стокгольмський Арбітраж не задовольнив цю дуже важливу цінову вимогу Нафтогазу і встановив ціну на рівні просто «хаб.»
Ось так, Юрій Юрійович Вітренко будучи то покупцем, то продавцем газу довів нам всім, що є три ціни, які можна вважати ринковими. А Стокгольмський арбітраж вказав ще й четверту. Звичайно, перша ціна («0,5 * хаб») - це хотєлка дешевого газу, яку не варто серйозно сприймати. А от всі решта версії ринкових цін мають аргументи на свою користь.
Споживач в Україні - це ПОКУПЕЦЬ. І якщо користуватися логікою Покупця Юрія Вітренко (МВА від ІНСЕАД, АССА тощо), то зовсім не факт, що в Україні має бути ринкова ціна газу «хаб+».