Бридко і абсурдно. Дітей загиблого бійця не пустили до укриття
Війна максимально контрастно виставила наперед і найкраще, і найгірше в суспільстві
Дітей загиблого бійця «Азова» – 11-річну Сашу і 12-річного Богдана – не пустили до бомбосховища школи №40 в Святошинському районі під час вчорашньої ракетної атаки. Уламки ракети рухнули якраз десь там недалеко.
Привід: діти були з песиком, «а раптом в когось з інших школярів алергія?». Мама, котру зірвали з роботи перелякані діти, намагалась отримати в директорки відповідь, хто би ніс відповідальність, якби з дітьми, котрих свідомо лишили поза сховищем, сталось найгірше? Директорка спокійно посилається на правила.
Ситуація бридка і абсурдна. Чи ми з 24 лютого 2022-го не бачили фото і відео людей з песиками, котиками, кролями, папугами в сховищах, евакопотягах, на станціях метро?.. Нікому це не заважало рятувати свої життя і життя інших. Тим більше – життя дітей.
Охоронець дітей просто прогнав, «не дозволено». Але він - не педагогічний персонал, до нього питань менше (хоча все одно є). А от директорка послалась на якісь «правила» і прямо заборонила. Тобто вона розраховувала, що діти кинуть малого друга під гуркотом ракет і ППО, а самі рятуватимуться? І спокійно сприймуть, якщо лишений сам на вулиці песик таки загине - хоч би й від інфаркту (в такої дрібноти то часто трапляється від страху)?
Яка ж це мерзота і моральний бруд...
Правила чи ні, але от конкретно через це жінці нема чого робити в педагогах. Загрозою смерті виховувати байдужість до слабких і беззахисних - це за межами всього. А для педагога взагалі злочин.
Хоча, звісно, ніхто її не звільнить. Аморальність не карана ККУ. Як і свинська невдячність – скільки б діти не питали «От за це загинув наш тато?».
Війна все ж максимально контрастно виставила наперед і найкраще, і найгірше в суспільстві.