Російська концепція мирних переговорів. Путін вкотре облажався
«Фактично, вже всі представники російської еліти так чи інакше висунули вимоги переговорів»
В Росії триває 9-й «Восточный экономический форум», засідання відбувається у Владівостоці.
І перше, з чим Путін облажався, – склад учасників. Очікували десятки, якщо не сотні офіційних осіб. Загалом мали бути 6000 учасників з 70-х країн. А по факту з іноземних керівників з'явились прем'єр Малайзії і заступник голови КНР Хань Чжен. Решта, як пише російська преса, «відмовились їхати». Пєсков це виправдав жорсткими антиросійськми санкціями.
Так що фактично «ВЭФ» став внутрішньою російською подією. І саме росіянам Путін озвучував нову концепцію мирних переговорів.
Нагадаю, перед швейцарським самітом миру він публічно висунув ультиматум: Україна має відмовитись від 4-х областей, причому в адміністративних кордонах, а не по лінії фронту. Тепер же Путін раптом послався на стамбульські пропозиції як «справжні», на противагу іншим, «ефемерним».
Це там, де Україна відмовляється від НАТО (це назвали «дотриманням постійного нейтралітету» – при тому, що по понад 500 роках навіть Швейцарія відмовляється від нейтральної позиції через Росію). А заодно від ядерних намірів і від іноземного контингенту та зброї (тобто, від Петріотів в тому числі). Ніяких спільних з НАТО навчань. Ну і ідіотична «законодавча заборона фашизму, нацизму і агресивного націоналізму». Там десь ще були права русскоязичних і російської мови.
І за отаку закріплену беззахисність та відмову від себе Путін був готовий пообіцяти «більше не нападати на Україну» і лишити за Росією окуповані Донбас і Крим. Отака «обопільно вигідна мирна угода».
Бо милостива згода Путіна на залучення третіх країн як гарантів цієї порнографії – це ні про що.
І обов'язковий рефрен цієї пісні: «Росія ніколи не відмовлялась від переговорів щодо України».
Фактично, вже всі представники російської еліти так чи інакше висунули вимоги переговорів. Схоже, Путін хоче прискорити процес і реалізувати перший крок до президентських виборів в США. Не дарма ж Мєдвєдєв буквально вчора заявив, що для Росії різниці нема – Гарріс чи Трамп, в значенні, що обидва варіанти погані для Росії і провадитимуть антиросійську політику.
Щось змушує Путіна поспішати. І це навряд невдоволення росіян – 78% підтримки війни і дій Путіна заперечують цю версію. Однак Путіну явно потрібна передишка.