Форум у Давосі та місце України в порядку денному системи міжнародної безпеки

У швейцарському Давосі стартував черговий, 48-й Всесвітній економічний форум. Цьогоріч він ще до початку став визначальним для міжнародного співтовариства. Найперше тому, що темою заходу проголошено «Створення загального майбутнього в розпорошеному світі». Ще минулого року засновник форуму Клаус Шваб, цитуючи себе двадцятирічної давнини, застерігав від популізму і бажання все спрощувати, щоб швидше досягти мети. «Кожна спроба пропонувати прості рішення для складних глобальних викликів приречена на поразку», - резюмував він.

Сьогодні світ стоїть перед складними викликами. І загальне майбутнє однозначно має стати трендом світової політики, бо інакше планета остаточно зануриться у вирій подальшого суспільного і міждержавного розшарування. А чи удасться винирнути з цього вирію — питання наразі без відповіді.

Те, що єднання зусиль у пошуку вирішення глобальних проблем є нагальним і усвідомленим очільниками провідних країн питанням, не викликає сумніву. Про це свідчить перелік гостей. (Минулого року форум не відвідали президент США (традиційно, до цього лише Білл Клінтон у 2000 році був гостем Давосу), президент Франції, канцлер Німеччини, прем’єр-міністр Італії тощо). Цьогоріч всі очільники зазначених держав приєднаються до розмови про майбутній світ, в ході якої вестимуть пошук «корінних причин і ефективних заходів по вирішенню політичних і соціально-економічних проблем, з якими стикається світ». Іншими словами, в ході багатосторонніх і двосторонніх зустрічей лідери провідних країн роздумуватимуть над проблемами виживання людства у світі, який наразі вважається цивілізованим, - про новий світовий порядок.

Те, що цьогоріч на форумі головуватимуть лише жінки (їх сім, найвпливовіших у своїх сферах) свідчить не про втрату ініціативи чоловіками, а про те, що варто шукати нестандартні шляхи до вирішення найскладніших планетарних проблем сьогодення в парадигмі мирного співжиття.

Україна вперше буде представлена на форумі в Давосі в межах єдиного майданчика - Українського дому. Цьогорічне українське гасло: «Україна: креативність, інновації, можливості». Відрадно, що наша країна представить, зрештою, власну ІТ-індустрію, бо в цій галузі українці не пасуть задніх. Вперше тут виставлятиметься і українська агропанель, що, на думку організаторів, принесе в майбутньому низку реальних контрактів. Поза сумнівом, після зустрічей Петра Порошенка з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард стане зрозуміло, варто нам очікувати чергового міжнародного транша чи змиритися з думкою, що і цього разу перемогла корупція.

Те, що українці на Давосі займуть, зрештою, свою нішу, звичайно, вселяє оптимізм. Однак нам (державі) варто розглядати Давос не лише з точки зору вирішення інноваційно-креативних завдань просування досягнень української економіки. Давос для України мав би давно стати майданчиком формування (творення) світових безпекових ініціатив. У нас для цього є і можливості, право і обов’язок перед героями Небесної сотні та тисячами героїв АТО.

Попри те, що Давос-2018 є насамперед економічним форумом, ось вже більше десяти років у його межах проводиться опитування експертів та публікується перелік глобальних загроз на наступний рік (виділяються п’ять категорій — економічні, екологічні, геополітичні, соціальні і технологічні). Зазвичай, трендами є природні катаклізми, зокрема, потепління, економічні ризики, соціальні проблеми планетарного масштабу. Однак останнім часом все більшого звучання набувають такі аспекти як кіберзагрози, терористичні акти, міждержавні конфлікти як загроза світового конфлікту тощо.

Україна за майже чотири роки відбиття прямої збройної агресії путінської Росії набула унікального досвіду ведення бойових дій, опрацювання новітньої тактики, логістичного забезпечення тощо. Однак більш важливим є досвід протистояння глобальному гібридному агресору — путінській Росії — в сфері інформаційної безпеки, зокрема, комунікаційно-контентній складовій.

Кремль має довгу традицію та напрацьовані технології ідеологічно-пропагандистського впливу на суспільства інших країн. В умовах зростання цифрових комунікацій ці практики трансформувалися у глобальні технології комунікаційно-контентних агресій проти світових громад та окремих персон, які наразі аналітики НАТО, США та інших країн так і не змогли достовірно класифікувати, продовжуючи їх називати фейками (неправдою).

Україна витримала за ці роки низку глобальних комунікаційно-контентних атак та зуміла виробити певні технології та механізми протистояння. На жаль, наразі вони функціонують в недоконаному вигляді, але саме розуміння і підтримка в цьому питанні світової громади дозволила б організувати масштабну міжнародну відсіч посяганням на мирний світ з боку глобального гібридного терориста — путінського режиму та його сателітів.

Вихід на Давос-2018 саме з низкою ініціатив міжнародного безпекового характеру дали б можливість Україні вийти на рівень держав, що визначають порядок денний в системі колективної міжнародної (планетарно-цивілізаційної) безпеки.