Російські вибори в Криму та стандарти західної демократії
Сором’язливо заперечуючи вибори в Криму і визнаючи все ж російську Держдуму легітимною, європейська демократія непомітно для себе вже падає в інституційну могилу
«Усвідомлюючи своє духовне і моральне надбання, Європейський Союз грунтується на неподільних і загальних цінностях — гідність людини, свободи, рівності й солідарності; він спирається на принципи демократії і правової держави. Він ставить людину в основу своєї діяльності, засновуючи громадянство Європейського Союзу і створюючи простір свободи, безпеки та правосуддя... Володіння цими правами тягне за собою відповідальність і обов'язки як по відношенню до інших людей, так і по відношенню до світовій спільноті і майбутнім поколінням».
Ці слова — із Преамбули до Хартії основних прав Європейського Союзу, урочисто проголошеної на засіданні Європейської Ради в Ніцці 7 грудня 2000 pоку. Текст Хартії розміщений на сайті Верховної Ради України.
Цінності демократії трансантлантичного світу співпадають історично з цінностями, близькими українцям. Вони це довели на Майдані Свободи і Майдані Гідності, доводять це щоденно в боях проти путінсько-терористичних загарбників кремлівського режиму на сході України та в феесбешних казематах АРК.
Вибори до Державної Думи РФ, які всупереч всім міжнародним нормам та прийнятим спільним документам, Кремль провів 18 вересня ц.р. і на окупованих територіях України та Грузії, засвідчили чергове брутальне попрання прав та свобод людини в путінській імперії.
Європейський Союз не визнав проведення виборів в Автономній Республіці Крим, оскільки вважає незаконною анексію Криму і Севастополя Російською Федерацією. Крім цього, низка країн заявила про невизнання виборів до Держдуми РФ у Криму – Швеція, Франція, Німеччина, Чехія, Литва тощо. На цьому тлі виділяється заява МЗС Польщі, в якій крім невизнання виборів на території окупованого Криму ставиться під сумнів легітимність виборів у Росії загалом.
Європейський Союз у випадку з виборами в Криму залишив собі офіційну лазівку для повноцінної співпраці з російською Держдумою і депутатами-персонами, виключивши з цього списку лише депутатів «кримського походження». А де солідарність з Грузією? Чому Європа мовчить про попрання прав на окупованих грузинських територіях?
На наш погляд, такий підхід до трактування міжнародного права та згаданої вище Хартії основних прав людини Європейського Союзу є свідченням подвійних стандартів з боку ЄС як структури та подвійної моралі від очільників цієї поважної європейської організації, що підживлює своєю гібридністю становлення гібридного миру на планеті як стандартів епохи тотального цинізму.
Путінська Росія щоденно грубо порушує права і свободи українців на окупованих територіях у Криму, знищуючи міжнародне право як реальне середовище існування і перспективу мирного життя. Так само вона порушила норми і стандарти виборів. І залишати це без уваги аморально і безвідповідально з боку Європи, яка довела своєю віковою історією пріоритетність цінностей людини і громадянина.
Гібридність такого застосування законів і норм міжнародного права з боку путінської Росії знищує стандарти парламентаризму. Глобальне посягання на основи парламентаризму в результаті може призвести до порушення балансу функціонування владних гілок, а це, своєю чергою, породить неодеспотію на європейському континенті. Звідси прямий шлях до знищення основ демократії та ліквідації інституту конституціоналізму.
Сором’язливо заперечуючи вибори в Криму і визнаючи все ж російську Держдуму легітимною, європейська демократія непомітно для себе вже падає в інституційну могилу.