Події лютого 2014-го на Євромайдані: як мали б себе вести відповідальні політики
Хтось вирішив ситуацію загострити ціною життя людей...
Ще раз нагадаю 2014 рік 18 лютого.
За 2 дні було оголошено про цей похід, в результаті якого сталося зіткнення.
Що мали б робити відповідальні політики:
1. Привести всіх депутатів ВР та поставити їх поперед простих майданівців
2. Привести десятки тисяч депутатів всіх місцевих рад від своїх партій
3. Продумати ризики протягом цієї ходи і можливості відходів
Насправді нічого цього не було зроблено.
Кинуті були звичайні люди невеликою кількістю і все це було розбите на групи по Інститутській та Грушевського, де спокійно спецпідрозділи МВС розділили та добивали... Ми тоді опинилися с Sergiy Suprun на Інститутській розділені з Майданом, коли по Липській Беркут розірвав ходу і почав палити з помпової зброї. Сергій тоді витягнув з під обстрілу Настю Березу (в той час журналістку УП). На розі Кріпостного та Грушевського частина хлопців зі Свободи намагалися організувати оборону, але було зрозуміло, що сили були такі не рівні, що це все марно. Кілька хлопців тоді там і загинули і там досі стоять дошки з їх обличчями((
Нам вдалося відійти до Арсенальної і витягнути ще кількох людей з під Беркуту... Тоді стало зрозуміло, що хтось вирішив ситуацію загострити ціною життя людей...
Рулили тоді в будинку профспілок такі люди, як Пашинський, Турчинов, Аваков, Яценюк і дуже легко відновити, хто ініціював це дійство. Це звичайно ж був не той наказ, за який можна понести відповідальність, як офіцер, що надає наказ. Люди всі йшли добровільно. Але коли 19 січня Автомайдан закликав їхати на Грушевського, то ми були серед перших.. І щось я не бачив серед перших цих осіб. Більше того, Турчинов того дня добре спілкувався з Новинським якраз за 20 хв до того, як Беркут почав атакувати на Інститутській.
Дуже важливо, щоб суспільство зрозуміло хто, чому і як тоді діяв з тих, хто знову і знову рветься до влади. Не розуміючи історії важко побудувати майбутнє.