Президенти, дипломати і прокурори одного імпічменту

Втім, не виключено, що його спіткає доля Річарда Ніксона, адже напруга навколо вже другого розслідування подій його неординарної каденції стрімко зростає, а підтримка ідеї його усунення з посади вже перевищує половину опитаних.

Імпічмент є справою складною і невдячною, бо за 230 років Палата представників успішно застосувала його лише щодо двох президентів — Ендрю Джексона та Білла Клінтона, яких, утім, виправдав Сенат. Річард Ніксон залишив посаду після завершення розслідування та висунення формального звинувачення нижньою палатою, але перед власне слуханнями в Сенаті. На той час рівень його загальної підтримки впав до 24%, а 57% американців не хотіли більше бачити його в Білому домі. У Трампа ще є запас міцности, оскільки до нього прихильно ставляться 39% американців, а 52% воліли б його позбутися.

Вважаючи розслідування спецпрокурора Мюллера «полюванням на відьом», господар Білого дому резонно вирішив знайти докази того, що справу сфабрикували демократи. Понад рік у Мін'юсті кипить робота з перевірки надійности свідчень колишнього британського розвідника Крістофера Стілі, досьє якого привернуло увагу ФБР і ЦРУ до кандидата в президенти та його оточення на предмет зв'язків із Кремлем. Розслідування також має на меті виявити можливу змову в американських спецслужбах, до яких президент має глибоко вкорінену недовіру. Достеменно відомо, що в телефонній розмові з прем'єр-міністром Австралії Трамп просив посприяти в розслідуванні, а генпрокурор здійснив щонайменше два закордонні візити, аби отримати фактаж від британських та італійських спецслужб.

Власне телефонна розмова Дональда Трампа з Володимиром Зеленським 25 липня цілком вкладалась у цю логіку за винятком того, що один зі співробітників спецслужб, який мав доступ до розмови, побачив спробу президента використати службове становище, аби залучити іншу державу у виборчу кампанію 2020 року на свою користь. У своєму зверненні до голів комітетів з розвідки обох палат Конгресу інформатор висловив глибоке занепокоєння, що дії президента, його приватного юриста Руді Джуліані та генпрокурора містять ознаки порушення закону і становлять загрозу національній безпеці. Зокрема, йдеться про тиск на президента України з метою залучити його до здобуття компромату на найбільш потужного конкурента — колишнього віцепрезидента Джозефа Байдена, а також прийняття Україною провини за злам серверів національного демократичного комітету. Ці факти були настільки кричущими, що колишній радник президента з питань національної безпеки Джон Болтон порадив своїй співробітниці Фіоні Хілл звернутися до юристів Білого дому ще до телефонної розмови Трампа і Зеленського. До речі, слід російських спецслужб у справі кібератак та зливів компрометуючої демократів інформації доведено як розслідуваннями спецпрокурора Мюллера й американською розвідспільнотою, так і приватною компанією Crowdstrike, яка спеціялізується на кібербезпеці. Бесіда була настільки чутливj. для Трампа, що її розшифровку помістили не в звичайну захищену комп'ютерну систему, а в сервер із найвищим грифом секретности. Втім, це не завадило опублікувати текст без купюр наступного дня після формального запуску спікером Палати представників розслідування в рамках процедури імпічменту. Цілком природно, що президент і міністр закордонних справ України заперечують будь-який тиск з боку Трампа, відкидають можливість залучення України до внутрішньополітичних чвар у США, але погоджуються з можливістю надати сприяння у будь-яких розслідуваннях, щодо яких американська сторона звертатиметеся у встановленому порядку. Це, зокрема, передбачено Договором про взаємну правову допомогу у кримінальних справах.

Розслідування вже виявило факти деформації системи управління у сферах національної безпеки та зовнішньої політики. Офіс бюджету та менеджменту Білого дому, порушивши встановлені процедури, затримав надання дозволу на виділену Конгресом та запитану Пентагоном і Держдепом допомогу Україні в сумі 391 млн доларів. Формальні підстави та юридичні нюанси таких дій вдасться встановити лише після отримання судового рішення, оскільки керівник офісу відмовився надати Конгресу релевантні документи. Вони, ймовірно, можуть стати ключовим доказом того, що Трамп використав надання допомоги як важіль впливу на Зеленського. 

Із подивом співробітники американського посольства в Києві дізналися, що замість формально визначеної ієрархії Україною опікуватимуться «три аміго» — міністр енергетики Рік Перрі, посол США в ЄС Гордон Сондланд, а також спецпредставник з питань переговорів щодо України Курт Волкер. «Я думаю, що це божевілля — затримати безпекову допомогу задля отримання сприяння у політичній кампанії», — зазначив тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор у повідомленні Гордону Сондланду. Чотири години по тому надійшла відповідь, більше схожа на пресреліз: «Думаю, ти неправий щодо намірів президента Трампа. Президент дав чітко зрозуміти, що не йдеться про послугу за послугу. Президент намагається оцінити, чи Україна справді запровадить прозорість та реформи, які обіцяв президент Зеленський…» Інші епізоди листування, надані Конгресу? засвідчили, що Сондланд і Волкер грали ключову роль в організації комунікації між Трампом і Зеленським, а також налагодженні взаємодії між оточенням українського президента і Джуліані, зокрема й щодо питання розслідування стосовно компанії «Бурісма», з якою був пов'язаний Гантер Байден.

Свідчення заступника помічника держсекретаря Джорджа Кента виявили ще одну «трійку» — Руді Джуліані, Юрій Луценко та дописувач видання The Hill Джон Соломон. Ці люди злагоджено спрацювали на дострокове відкликання з України посла Марі Йованович, а також поширення непідтвердженої фактами інформації щодо Джозефа Байдена. Ще один колишній генпрокурор — Віктор Шокін стверджує, що буцімто втратив посаду не внаслідок корупції та відсутності реформ у своїй установі, а саме через розслідування справи Гантера Байдена у зв'язку з компанією «Бурісма». Симптоматичним є те, що американські дипломати вважають Луценка настільки ж поганим, наскільки корумпованим Шокіна. «Коли політична воля для справжніх реформ у кількох генпрокурорів, що змінювали одне одного, виявилася недостатньою, ми скористалися нашою відповідальністю перед американськими платниками податків і переспрямували допомогу більш продуктивним проєктам», — парирував речник Держдепартаменту на звинувачення Луценка в ненаданні Посольством США в Україні виділеної допомоги  на майже 4 млн доларів.

Проте на цьому прокурорська сага не закінчується, Андрій Теліженко — скандальний персонаж, який устиг попрацювати у відділі офіційних заходів та протоколу ГПУ за Віталія Яреми та Віктора Шокіна, а згодом зо сім місяців у Посольстві України в США, стверджує, що отримував доручення сприяти демократам у виборах 2016 року, зокрема передати компромат на керівника виборчого штабу їхнього конкурента Пола Манафорта. Дарма що цей скоростиглий дипломат лише «чесним словом» може підтвердити свою версію. Для колишнього прокурора південного округу Нью-Йорка Руді Джуліані й цього було достатньо, аби заповнити прогалини в його версії.

Вибухові хвилі від «ручної гранати», як влучно охрестив Джуліані колишній радник з питань національної безпеки Джон Болтон, уже повалили кількох причетних. За звинуваченнями у порушенні фінансування політичних кампаній та діях в інтересах неназваного російського представника з квитками лише в бік Відня було затримано Льва Парнаса та Ігоря Фрумана — бізнесменів походженням з України, які сподівалися на солідний ґешефт, намагаючись стати посередниками між оточенням Зеленського та приватним адвокатом Трампа. Обидва працювали в інтересах Дмитра Фірташа. Лев Парнас навіть виступив перекладачем між олігархом та юристами, знов-таки пов'язаними з Джуліані. Журналістка The Atlantic стверджує, що сам колишній мер зазбирався до Австрії після новини про арешт своїх знайомих. 

Почесний громадянин Одеси Семен Кіслін опинився серед осіб, свідчень яких стосовно його старого приятеля Джуліані вимагають конгресмени. Його ім'я значилось у кількох розслідуваннях 1990-х щодо діяльности російської мафії та відмивання брудних грошей, проте до висунення звинувачення не дійшло. Також на капітолійському пагорбі хочуть бачити віцепрезидента, держсекретаря, міністрів енергетики та оборони, посла в ЄС. Особливий інтерес — до очільника адміністрації, який створив «трійку» відповідальних за Україну, ймовірно, як механізм уможливлення впливу у приватних політичних інтересах свого боса; керівника офісу бюджету та менеджменту, який заблокував допомогу Києву; а також самого пана Джуліані. Білий дім відмовився співпрацювати з конгресменами й відповідно інструктував і інших державних службовців. Втім, нинішні й колишні дипломати проігнорували такий заклик. Один зі старших радників Держсекретаря Майкл Маккінлі навіть пішов у відставку, не погодившись із тим, що його керівник навіть не спробував захистити Марі Йованович.

Незадоволені проведенням закритих слухань конгресмени-республіканці, які не є членами комітетів, залучених до імпічменту, навіть намагалися прорватися за зачинені двері. Однак чітко встановлених процедур проведення імпічменту не існує, тож їхні вимоги є радше дискусійними. У свою чергу демократи з самого початку усвідомлювали нездійсненність місії з переконання бодай 20 республіканських сенаторів стати на бік «віслюків», аби уможливити усунення Трампа з посади. Одначе вони були фактично змушені розпочати процедуру імпічменту, аби безпрецедентна поведінка президента не стала новою нормою. З іншого боку, вони намагаються виправити вади своєї стратегії під час розслідування Мюллера, що призвела до втрати інтересу з боку суспільства через затягнуті й малорезультативні маневри. Наразі «слони» в питанні імпічменту тримаються зграї, лідер більшости Мітч Макконелл провів закритий брифінг щодо процедурних питань імпічменту та координації дій республіканців у Сенаті. 

Утім, експромти на кшталт раптового виведення американського контингенту з північно-східного району Сирії, що спричинило ще більше погіршення відносин із ключовим союзником по НАТО Туреччиною і водночас є фактичною зрадою курдів, розділяють республіканців і примушують їх гостро критикувати свого майже безальтернативного кандидата. Мало чим він може похизуватись і на інших зовнішніх «фронтах»: торговельна війна з Пекіном затягнулася, Пхеньян продовжує ракетну програму і вийшов з ядерних перемовин, а Тегеран не схильний іти на поступки. 

Не додають позитиву й приватні фінансові справи Трампа. Інформатор Служби внутрішніх доходів готує звернення щодо спроб одного з чиновників мінфіну вплинути на проведення незалежного фінансового аудиту бізнес-справ президента і віцепрезидента. У середу видання ProPublica оприлюднило документи, що свідчать про можливі податкові махінації Трампа. Однак найпотужнішими аргументами для виборця Трампа є найнижчий рівень безробіття за останнє десятиліття (3,7%), збільшення середньої зарплати та доходів домогосподарств. Моделювання Moody's Analytics на базі електоральних даних з 1980 року прогнозує великі шанси на переобрання президента, який переміг із результатом 304 голоси Колегії виборщиків проти
227 голосів за Клінтон. Та й відрив між Трампом і Байденом становить 6,9%, а колишній віцепрезидент не дуже вдало показав себе на дебатах демократів 15 жовтня.

До листопадових виборів наступного року Америку лихоманитиме ще сильніше. На превеликий жаль, Україна вже стала заручником цієї ситуації. Тож авантюристам від української політики незайве було б замислитися якщо не про шкоду своїй державі, то хоча б про те, що американські правоохоронні органи і Феміда таки відрізняються від звичних їм. Лжесвідчення — це злочин, а не спосіб утримуватись у вирі медіаподій. Усі фігуранти розслідування спецпрокурора Мюллера або вже за ґратами, або відійшли в тінь після обвинувальних вироків.

Поки що нинішній українській владі вдається лавірувати в небезпечних водах. Очевидно, що головним завданням на останні 380 діб буде радше управління ризиками та мінімізація негативних наслідків, ніж стрімкий розвиток стратегічно важливих відносин.