Трамп у пошуках єдності

5 лютого Дональд Трамп звернувся до нації з традиційним посланням про стан справ у державі. 

Поза стінами Конгресу за цим дійством політичного театру спостерігало 49 мільйонів американців. Завдяки здебільшого поміркованій — наскільки ораторові дозволив темперамент — тональності заклик «урядувати не як дві партії, а як єдина нація» позитивно сприйняла переважна більшість американців (76% опитаних службою YouGov). Утім, попри простягнуту демократам «оливкову гілку» не обійшлося й без тез, що глибоко розділяють країну, адже звернення до нації після проміжних виборів до Конгресу є не лише окресленням порядку денного на залишок першої президентської каденції, а й заявкою на перевибори. Власне, саме тому зовнішню політику відтінили наміри Трампа «сміливо й мужньо крокувати до наступного етапу великої американської пригоди — створення нового рівня життя для ХХІ століття».

Попри певне жонглювання фактами в цій сфері, 45-му президентові є чим пишатися. Зберігається зростання індексу ділової активності Доу-Джонса та промислового виробництва (найбільший показник за 8 років), створено 5,3 млн робочих місць, безробіття утримується на найнижчому за півстоліття рівні (4%). 

Упевнено зростають продуктивність у промисловості та заробітна платня (на рівні 3%). США зберігають лідерство у світовому видобутку газу і нафти. Разом із тим найтриваліше припинення фінансування федерального уряду не тільки ледь не позбавило Дональда Трампа можливості звернутися до нації з висоти Капітолійського пагорба після відкликання відповідного запрошення спікером Палати представників, а й вилучило з розрахунку зростання 11 млрд доларів. «Закриття уряду» відтермінувало навіть публікацію останніх економічних показників, зокрема й щодо зростання ВВП торік на 3% та прогнозу на цей — на 2,3%. На тлі зростання національного боргу (за каденцію Трампа він збільшився на 2,7 трлн дол. і сягнув 21,7 трлн) частка зовнішніх кредиторів з кризового 2008 року зменшилася на 15% — до 40%, а «бакс» як світова резервна валюта утримує частку в дві третини.

Оголошена із запровадженням торік мита на суму 250 млрд дол. торговельна війна з Китаєм принесла свій перший результат: у листопаді дефіцит торговельного балансу зменшився на 11,5%. Чи виправдаються оптимістичні прогнози щодо досягнення угоди між Вашингтоном і Пекіном з питань вирівнювання асиметрії в торгівлі та дотримання Китаєм прав інтелектуальної власності, покажуть перемовини, заплановані на наступний тиждень. Обрання Трампом кандидатури нинішнього заступника міністра фінансів Девіда Малпаса на посаду президента Світового банку може підлити олії у вогонь, оскільки цей консервативний фінансист вважає недоречним витрачати гроші американських платників податків (США є найбільшим донором банку) на проекти країни з валютними резервами розміром понад 3 трлн доларів.

Ще більші оплески, ніж за жорстку позицію з Піднебесною, Дональд Трамп отримав там, де, схоже, навіть і не очікував. Понад половина створених робочих місць дісталася жінкам. Ба більше, через сто років після ухвалення поправки до Конституції про надання «слабкій статі» права голосу, до Конгресу потрапила рекордна кількість жінок — 127. Однак це відбулося супереч, а не завдяки Трампу, оскільки з цього числа 106 конгресвумен представляють Демократичну партію. Серед них і перша в історії країни жінка — спікер Палати представників Ненсі Пелозі, яка у списку наслідування президентських повноважень поступається лише віце-президентові: той за посадою виконує й обов'язки президента Сенату. Її промовиста міміка й жести були під прискіпливою увагою не менше, ніж президентська промова, бо ця тендітна жінка із напрочуд залізною хваткою є уособленням політичної небезпеки для Дональда Трампа.

Ненсі Пелозі категорично відкинула ультиматум, що слід обирати між «миром і законотворчістю, а не між війною і розслідуванням», нагадавши, що першою статтею Конституції Конгрес визначено основоположним інститутом, який, зокрема, відповідає й за нагляд за іншими гілками влади. У середу комітет з питань розвідки Палати представників проголосував за надання спеціальному прокурору Роберту Мюллеру всіх документів, отриманих у ході конгресового розслідування зв'язків Трампа та його оточення з Кремлем. Серед паперів — і протоколи свідчень Дональда Трампа-молодшого, президентського зятя Джареда Кушнера, особистого юриста нинішнього президента Майкла Коена та ін. Розбіжності в показаннях можуть спричинити нові обвинувачення, як це сталось у січні з давнім партнером Трампа Роджером Стоуном. Цей досвідчений політичний ділок відповідатиме перед Фемідою за неправдиві свідчення, надані конгресменам щодо епізоду з публікацією на сайті WikiLeaks вкрадених російськими хакерами документів Демократичної партії та її кандидата у президенти. Попри заяву лояльного президентові виконувача обов'язків генерального прокурора, що розслідування спецпрокурора добігає кінця, нещодавнє рішення суду про обмеження доступу до документів справи з метою недопущення витоку інформації, зокрема стосовно «незвинувачених осіб», гарантує появу прізвищ нових фігурантів. Своєрідним історичним дежавю стала спроба Трампа використати звернення до нації з тим, щоб спонукати згорнути розслідування, до чого було вдався й Річард Ніксон перед тим, як був змушений залишити Білий дім.

Дональд Трамп пунктиром згадав у промові теми, які радо сприймають політичні опоненти: реформа кримінальної юстиції, програма боротьби з ВІЛ/СНІД, боротьба з дитячим раком, реалізація масштабних інфраструктурних проектів та ін. Спробував запакувати у привабливу обгортку й ті ініціативи, яких категорично не сприймають ліберали. Моральним обов'язком він назвав створення імміграційної системи, яка захищала б життя та робочі місця американців, і відразу вдався до звинувачень «заможних політиків, які живуть за парканами, воротами й охороною, закликаючи до відкритих кордонів», тим самим змушуючи робітничий клас «розплачуватися» за спричинене нелегальною імміграцією скорочення кількості робочих місць, менші зарплати, переповнені школи й зростання злочинності. «Чудо-ліками» від цього має стати будівництво у визначених фахівцями місцях «розумного, стратегічного і прозорого бар'єра, а не просто бетонної стіни». Видається, що таким риторичним вивертом, а також оминанням теми можливого запровадження надзвичайного стану, що є непопулярною і серед республіканців, Трамп намагається підірвати непоступливість демократів у сповненому політичного символізму питанні стіни на мексиканському кордоні. Не менш суперечливе питання щодо права жінок на аборт було сформульовано у вигляді «культури плекання безневинного життя» через заборону переривати вагітність на пізніх стадіях. Упереджуючи ініціативи опонентів, зокрема й нової зірки демократів — наймолодшої конгресвумен від штату Нью-Йорк Александрії Окасіо-Кортез, які пропонують збільшити оподаткування найзаможнішої верстви суспільства і розширити федеральні програми медичних послуг, Трамп, провівши паралель зі спустошеною лівим популізмом Венесуелою, заявив «що Америка ніколи не стане соціалістичною країною». Бурхливі оплески викликали слова про те, що американці народжуються вільними і такими й залишатимуться, бо країна «була заснована на принципах свободи і незалежності, а не владного примусу, домінування та контролю».

Власне правий ухил Трампа й штовхає демократів іще далі у протилежний бік. Цим можна пояснити резонування ідей Берні Сандерса та інших представників «прогресивного крила». Згідно з опитуванням Kaiser Family Foundation, підтримка програми медичного страхування злітає з 56% до 71, якщо вона буде не частиною страхового бізнесу, а гарантована як право громадянина. Відтак набув нового життя запропонований Франкліном Рузвельтом у зверненні до нації 1944 року Другий білль про права — на адекватну зарплату, роботу, освіту, житло та забезпечену пенсію. Ці та інші ідеї розвивають уже конгресмени-демократи, які націлюються на номінацію 2020 року.

Безпеці Америки слугуватиме нарощування оборонного бюджету, який торік сягнув 700 млрд, а цьогоріч збільшиться ще на 16 млрд доларів. Втім, це є радше заслугою Джеймса Меттіса, який спромігся не дозволити президентові змінити думку буквально напередодні своєї відставки з посади міністра оборони, спричиненої спонтанним рішенням Трампа про терміновий вихід з Сирії. Здоровий глузд і поради професіоналів узяли гору: не змінюючи принципового бажання полишити Близькій Схід, де Сполучені Штати занадто довго воювали, втративши за 19 років 7 тисяч солдат і 7 трлн дол., Трамп утримався повідомити найближчу дату, коли він хотів би привітати американських солдат удома. Обережним оптимізмом він оздобив і спробу знайти політичне рішення у війні в Афганістані, зокрема й за участі талібів, після того як було зламано хребет «Ісламській державі».

«Ворожість США змусила їх підтримувати м'ясників та екстремістів, які принесли лише руйнування нашому регіону», — відповів міністр закордонних справ Ірану на заяву Трампа, що він «не відволікатиме очей від режиму, який декларує про смерть Америці і загрожує геноцидом єврейському народові».

Зітхнули з полегшенням у НАТО, який цього року відзначатиме 70-річний ювілей: адже альянс було згадано не в контексті виходу з нього Сполучених Штатів, а як приклад видатних ділових якостей президента, що спромігся примусити європейців «сплачувати справедливу частку». Похвалився Трамп і успіхами в питанні ядерного роззброєння Пхеньяна: «Якби я не був обраний президентом Сполучених Штатів, ми би зараз, на мій погляд, опинилися б у великій війні з Північною Кореєю». Скромно забувши згадати про безпрецедентні змагання «розмірами» ядерних кнопок, за якими спостерігав увесь світ, Дональд Трамп повідомив про запланований на 27—28 лютого другий саміт з Кім Чен Ином.

На Росію, яка роками порушувала Договір про ракети середньої та меншої дальності, Трамп поклав відповідальність за рішення США вийти з цієї угоди. Втім, він не відкинув можливості укладення нової угоди з Росією, Китаєм та іншими країнами. Бо інакше Сполучені Штати готові будуть перевершити противників в інноваціях і витратах на розробку таких систем. У Москві не забарилися пригрозити «симетричною відповіддю» у вигляді розробки впродовж двох років наземного варіанта комплексу «Калібр» з крилатою ракетою великої дальності та наземного комплексу з гіперзвуковою ракетою. Міністр оборони Сергій Шойгу вже театрально доручив задля цього «перерозподілити фінансові кошти в рамках виділених на держоборонзамовлення на 2019 рік і плановий період 2020—2021 років асигнувань».

Хоча у промові не згадувалося про Україну, це не означає, що про нас зовсім забули. Член Палати представників Біл Паскрел опублікував у Твіттері допис про те, як він, коли почув про Росію, з гордістю дістав прапорець України — «на знак солідарності з союзником і другом у той час, коли українці продовжують відбивати російську агресію». Мовчання Трампа завжди компенсуватиметься друзями з Конгресу.

* * *

Попри нову політичну реальність, що виникла в результаті отримання демократами контролю над нижньою палатою, Дональд Трамп вирішив внести лише косметичні зміни до ключових політичних посилів, які, на його думку, дозволять йому переобратися на новий строк. Маючи сильну сторону — позитивні економічні показники, Трамп фокусується на привабливих для ядра свого електорату ідеях, які, втім, роблять компроміс з демократами майже недосяжним. Удаване бажання об'єднати націю навколо пропонованих у виступі ідей, якщо в це хтось і повірив, розтане вже найближчим часом, коли знову постане дилема між бажанням мати жадану стіну й необхідністю зрештою поновити фінансування уряду, яке поки що, задля пошуку компромісу, було продовжено лише на три тижні