Конституційній Асамблеї бракує легітимності
Нарешті Президент підписав указ про склад Конституційної Асамблеї.
Нарешті Президент підписав указ про склад Конституційної Асамблеї. Звичайно, ми (Лабораторія законодавчих ініціатив як частина Консорціуму виборчих ініціатив) відчуваємо певний брак легітимності цього органу, але вирішили, що маємо найбільший досвід в питаннях парламентаризму і, відповідно, цей досвід можна було б якимось чином конвертувати у дискусії. В даному випадку не йде мова про якісь імперативні позиції – що ми будемо виступати тільки за це або проти чогось. Ми можемо виступати виключно проти порушень інститутів суверенітету України. Насправді, Асамблея є дискусійним способом пошуку спільних позицій.
Венеціанська комісія погодилась, що такий формат може бути прийнятним, але хотілося б, щоб він був більш відкритим. Ми погодились взяти участь в цьому проекті, щоб бути ще одним каналом зв’язку між громадськістю, громадськими організаціями і самою Асамблеєю. Щоб не вийшло так, що це – абсолютно закритий кулуарний процес.
Важливе питання – чи дасть асамблея конкретний результат? В кінці березня в мене була нагода виступати разом з радником Президента Мариною Ставнійчук на брифінгу в Брюсселі, який організовували різні інститути ЄС. Тоді я висловив стурбованість, що в сучасній політичній конституційно-правовій ситуації не бачу суттєвої політичної волі у керівництва держави для того, щоб кардинально змінювати правила гри. Йдеться про дуже багато ключових речей. По-перше, це децентралізація і деконцентрація влади. По-друге, пошук балансів між різними інститутами влади – ту ж Верховну Раду з клубу багатих та перспективних треба перетворити в орган, що представляє інтереси суспільства. По-третє, удосконалення судової системи – хоча Конституція вважається дуже загальним документом в цій царині, але вона могла б визначити важливі пріоритети. Це і роль прокуратури, і роль суду, в тому числі, КС.
Ми добре розуміємо, що Конституція, за якою ми зараз живемо (чи намагаємось жити), – це так само продукт компромісу між різними елітами в 1996-му році. Те, що дуже багато важливих питань приймалося в пакеті, очевидно. Дуже важливо через Конституцію знизити аспект соціального популізму, адже, коли ми називаємо Україну соціальною державою, то повинні забезпечити всіх рівними та доступними соціальними благами. Тому Конституція в цьому питанні має бути максимально збалансованою і реалістичною, бо зараз вона гарантує все і всім, але так само треба передбачити механізм реалізації цих гарантій.
Асамблея на даному етапі повинна хоч якось домовитись про підходи та принципи роботи, бо всі ми розуміємо, що проектів Конституції є багато. Важливо буде обрати формат: чи ми починаємо все з «чистого аркушу», домовляємося про основні цінності і позиції і нанизуємо на них певні норми та визначення, чи ми все ж таки беремо за основу чийсь проект. Нагадаю, що кілька років тому Партія регіонів виступала зі своєю версією Конституції. Чи стане він чи якийсь інший в основі цих дебатів – відкрите питання.
Асамблея повинна витримати іспит часом до парламентських виборів восени. Ми більше розраховуємо на розвиток ситуації вже після них, коли стане відома політична конфігурація парламенту. Але визначальним буде початок: наскільки політики та суспільство зможуть побачити, що ця Асамблея збирається працювати серйозно, а не як черговий політичний технологічний проект.
Ігор Когут – Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив