«Спасибо жителям…» - народ став римувати
Багатим виявилося у 2011 році суспільно-політичне життя.
Багатим виявилося у 2011 році суспільно-політичне життя. Мабуть, я не буду оригінальною, але дуже врізалися в свідомість арешти опозиціонерів. По-різному можна ставитися і до влади, і до опозиції, але от те, що сидять Луценко і Тимошенко – для мене це «дзвіночок». Політичні репресії – це вже більше ніж просто погана тенденція
Можна окреслювати висновки, які б мав зробити для себе Президент і держава в цілому. Та хто я така, щоб давати країні та її правителю якісь поради? Нищення всіх демократичних починань, правосуддя, людських прав і свобод. Ми крокуємо і крокуємо у протилежний від ЄС бік. Але ж ми маємо пам’ятати, що це може призвести до ще гірших наслідків
Арешти опозиціонерів – це до того ж поганий дзвінок для інших сфер життя. Подивіться, що ми бачимо. Культивування страху у суспільстві, зниження культурного рівня, цензура, утиски свободи слова…
Багато хто зараз каже: «Спасибо жителям Донбасса».
Я сприймаю це як прикол, таку собі народну творчість. Навіть позбирала всі існуючі в Інтернеті варіанти продовження в окремий документ – час від часу відкриваю, перечитую і сміюсь. Бодай хоч таким способом, але все-таки народ долучився до творчості. Вся країна стала поетами, всі намагаються віднайти нову риму до слова «Донбас». У нас же як? Кинув хтось у народ, а народ у нас веселий (не дивлячись ні на які влади, ні на які страшні війни, ні на які ціни) – підхопив.
Але найцікавіше те, що часом саме донеччани, люди зі Сходу, додумуючи продовження цього вислову, є більш дотепними, ніж їхні західні сусіди.
Цього року я дуже багато їздила по країні – проводила такі «десанти» від Сходу до Заходу. У мене були зустрічі з читачами і в Вінниці, і в Тернополі, і в Міру полі, і в Горлівці, і в Херсоні – вже таких, скажімо, російськомовних містах. Люди усюди однакові! Стоять під стінами, слухають тебе, задають надто влучні запитання, усі такі розумні, яскраві, щирі. Я не чекала таких вдячних прийомів від Сходу. Це не було для мене відкриттям – я знала, що недаремно кажуть: «Хороші люди всі однакові». Але хтось цього досі не розуміє…
Донбас, якому всі «дякують», він змінюється. І дуже швидко. Зараз там іде дуже сильне переосмислення своєї позиції, тої, які вони ще небагато часу тому назад намагалися ствердити. Ми це бачимо по тому, що відбувається навколо: по наметових містечках, по чорнобильцях. В який саме бік іде це переосмислення? Про це, мабуть, зарано ще говорити. Проте це точно переосмислення свого вибору і своїх життєвих орієнтирів.
Хочеться вірити в те, що той абсурд, що буде тільки додаватися в політичній сфері у 2012 році, який вже зараз просто нівелює людські життєві цінності, стане лише приводом для того, щоб люди самі, своїми руками змінили життя на краще: і політичне, і культурне.