Уряду через суд вдалося зберегти Вітренка на посаді. Про що це говорить?

Заради деяких людей влада здатна легко порушувати закон.

Нагадаю, Юрія Вітренка призначили головою правління НАК «Нафтогаз» в обхід процедури. Оскільки за процедурою він би не пройшов перевірки НАЗК, як людина, що протягом останнього року напряму мала вплив на «Нафтогаз», тобто зараз має конфлікт інтересів. І замість того, щоб вчинити за законом, Вітренка просто призначили «втіхаря», без необхідних перевірок.

У зв'язку з цим я хотів би нагадати, звідки в Україні взялися олігархи. Свого часу вони отримали можливість працювати на особливих умовах. Держава дозволила їм обійти Закон у разі необхідності. Через багато років ці бізнесмени перетворились в відомих нам олігархів.

Зараз, продавлюючи особливі умови під Вітренко, влада, по суті, створює нових олігархів, але вже своїх. Ось що реально важливо в цій історії, незалежно від того, чим вона закінчиться.

І, звісно, я продовжуватиму говорити про проблеми з корпоративним управлінням в цілому.

Спецоперація по заміні Андрія Коболєва на Вітренко виглядала феєрично, але нічого не змінила, бо питання не в особистостях. Питання в тому, що система залишилась тією ж. А міняти потрібно було саме її.

НАК «Нафтогаз» абсолютно випав зі сфери управління держави. Держава не впливає на тарифи, практично не впливає на фінансові показники, абсолютно не впливає на стратегію і кадрові призначення. З великими труднощами уряду вдається отримати податки в бюджет.

Аналогічні проблеми існують і в управлінні іншою держвласністю. Щоб їх вирішити, необхідно зробити наступні кроки:

Проаналізувати ефективність усіх наглядових рад

Наскільки вони ефективні? Ефективні для кого? Для держави? Для громадян, про яких держава повинна піклуватися?

Наведу приклад. НАК «Нафтогаз» в останні роки виконував соціальну функцію, яку на нього поклала держава. З одного боку, це соціальне навантаження. З іншого, це ще і функція енергетичної безпеки, яка виражалася в необхідності збільшувати внутрішній видобуток. Потенціал по виробництву зрідженого газу в Україні перевищує потенціал штатів Техас і Делавер, які створили справжній бум в США. Володіючи «Нафтогазом» на 100%, держава має право ставити такі завдання і контролювати їх виконання.

Наглядова рада, рішеннями якої цей видобуток зупиняється, не є ефективною для громадян або держави.

Необхідно переглянути сам механізм корпоратизації.

В Україні відбулася підміна понять. Корпоратизація це не формування наглядових рад, це скоріше зміна управлінської структури на шляху до вільного обігу акцій, в тому числі на міжнародних біржах. Така корпоратизація дозволяє визначати справедливу капіталізацію компаній і розраховувати на інвестиції через механізми, прийняті в цивілізованому світі.

Скажіть, ви бачите у вільному обігу акції «Нафтогазу» або, скажімо, «Укрпошти»? Ви можете сказати, що ці компанії відкриті для інвесторів? Ні, звичайно, адже не існує не тільки реєстрації на ІРО, а й ринку цінних паперів як такого. Для порівняння, акції «Газпрому» на ринку є. Протистояння по «Північному потоку-2» приводило до обвалення вартості цих акцій, однак вони продовжили обіг.

Тоді що ж мається на увазі під корпоратизацією в Україні? Розставити «смотрящих» і приватизувати прибуток? Або сформувати збиток і вивести на банкрутство, щоб потім приватизувати в потрібні руки дешевше?

Повернути державі повноваження з визначення стратегії компаній та контролю за її виконанням

У ситуації з НАК «Нафтогаз» держава як власник була відсторонена від керування, навіть не розробивши стратегії. Якби держава як власник принаймні визначила завдання виконавчим органам і наглядовій раді, після чого контролювала виконання, тоді ще добре. Але «Нафтогаз», наприклад, зупинив програму розвитку розвідки і видобутку газу з простої причини – їм, бачте, економічно це не вигідно. Їм вигідніше не добувати, а просто займатися трейдингом. Питання: а де позиція власника? Де відповідальність менеджменту за невиконання стратегії?

Можна продовжувати цей перелік далі. Але вже викладених фактів достатньо, щоб зробити висновок. Що за фактом отримала Україна, коли провела так звану «корпоратизацію»? Україна отримала приватизацію всього держсектору, але при цьому державі не заплатили за це ані копійки.

Державу позбавили власності шляхом підміни понять. Ввели в оману як перших осіб країни, так і народних депутатів, які за це проголосували.

Що з усім цим робити? Негайно повертати контроль держави за підприємствами державного сектору.