Хто хоче зірвати переговори в Абу-Дабі та до чого тут російські НПЗ

Наслідки атаки на Саратовський НПЗ, 7 листопада 2026 року
фото: t.me/exilenova_plus

Якщо Україна зупиниться зараз, енергетику в Абу-Дабі обговорюватимуть так, як хоче Росія

Хто зриває переговори в Абу-Дабі ще до їхнього початку? У Москві відповідь давно готова: Україна, бо бʼє по нафтопереробних заводах. Насправді від деескалації відмовилась Росія, і зробила це після того, як Київ публічно назвав умову, на якій готовий зупинитися.

Умова проста. В інтервʼю Fox News Зеленський сказав: якщо Вашингтон хоче, щоб Україна не била по російських НПЗ, Росія має перестати бити по нашій енергосистемі. І додав запасний варіант для американців: дайте ракети до Patriot хоча б на місяць, і на місяць ми зупинимось. Дзеркальний мораторій або пауза в обмін на те, чим ми закриваємо небо. Обидва варіанти можна перевірити й порахувати.

Росія відповіла графіком відключень. Удари по електростанціях, тепломережах, водогонах тривали, Київ пережив найгірше за всю велику війну відключення води, тимчасово зупинялося метро. Після доповіді військових Зеленський підсумував: росіяни відмовились від деескалаційних кроків, про які говорили партнери, і розраховують на подальші удари. Операція проти російської нафтопереробки триває, наступні відповіді визначено.

Слово «розраховують» тут точне. Розрахунок Кремля простий: пауза, яку Україна тримає сама, коштує йому нуль. У жовтні це вже перевірили. Після оголошеного Трампом «енергетичного перемирʼя» Київ три дні не чіпав НПЗ, а Росія за ці дні влаштувала один із наймасованіших нальотів на енергетику.

Тоді ж Пєсков заявив, що українські удари серйозно суперечать мирним зусиллям США. Ця теза повернеться, щойно делегації сядуть за стіл, бо деескалацію Віткофф оголосив одним із пунктів порядку денного в Абу-Дабі.

Подивіться, як вона влаштована. Москва хоче отримати тишу над своїми заводами як подарунок до переговорів, а тишу над нашими електростанціями віддати як поступку на переговорах. Якщо Україна зупиниться зараз, енергетику в Абу-Дабі обговорюватимуть так: Росія погоджується не бити, Україні пропонують подякувати.

Якщо НПЗ горять, тема стає взаємною, і її доведеться обмінювати. Удари по нафтопереробці перед переговорами роблять енергетичну домовленість можливою, бо без них Москві нема чого просити.

Чи прочитають це так у Вашингтоні, я не знаю. У жовтні Трамп назвав українські удари по НПЗ ганьбою, бо вони піднімають ціни на дизель, і тиск на Київ тоді був цілком реальний. Цього разу Україна підготувала ґрунт заздалегідь: умову сказано публічно, американській аудиторії, американському телеканалу.

Нафтопереробка – це гроші, на які Росія воює. Тож просити в Абу-Дабі про тишу над нею доведеться Москві, а свою умову Київ уже назвав.