Для чого потрібен воєнний стан?
Чи зможе влада використати цей шанс, чи навпаки, піде шляхом політичних інтриг
Перш за все, це єдиний, за Конституцією, спосіб визнати факт військової агресії Росії. До сих пір ми цю агресію не визнали, отже, до нас висувають у зв'язку з цим справедливі претензії.
Визнання за належною процедурою (нарешті!) факту війни дає нам юридичне право на:
1. Звернення до держав-гарантів за Будапештським меморандумом з проханням негайно, у відповідності до пункту 4 цього документу, домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй щодо Росії. Цього, всупереч здоровому глузду, за 5 років російської агресії, Україна не зробила. Наголошую, що не просто абстрактні консультації з підписантами, а пропозиція виконати свої зобов'язання.
2. Розрив дипломатичних відносин з Росією.
3. Введення візового режиму з РФ.
4. Заморозка активів РФ в Україні.
5. Комплексний аудит договірної бази з РФ і планомірний розрив усіх договорів, котрі порушує Росія.
6. Припинення функціонування ворожих ЗМІ.
Для цього не обов'язково проголошувати ВС назавжди і на всій території України. Достатньо на, приміром, кілька тижнів, і на окупованих і прилеглих до них територіях.
Чи зможе влада використати цей шанс, чи навпаки, піде шляхом політичних інтриг - побачимо вже у проекті закону про запровадження ВС, котрий президент має подати у ВР.
Додам, що мені, як нардепу, ВС означає подовження моїх повноважень на невизначений строк. Але я, звісно, проти того, щоб використовувати ВС для відтермінування виборів. Це має сенс лише при фактичних активних бойових діях - а от чи вони будуть, у мене є сумнів.