Кабмін нарешті затвердив Стратегію деокупації Криму
Проблема з Кримом і ОРДЛО завжди була в тому, що порушення майнових прав знаходилося в тіні
Читав свіжозатверджену Кабміном так звану Стратегію деокупації Криму. Позитив у тому, що хоч якісь заходи тепер мають здійснюватися офіційно і системно. (Звісно, це якщо йти по буквах цього документу, а не по бажаннях і здібностях чиновників.)
Проблема з Кримом і ОРДЛО завжди була в тому, що порушення майнових прав знаходилося в тіні – безумовно, жахливих – порушень прав людини на життя, свободу і тп. Тому правозахисники і к нім примкнувшиє традиційно про майнові аспекти забували.
Хоча даремно – окупантам можна було б дуже сильно дошкуляти у цьому вимірі. І однозначно великий плюс тим, хто зараз вписав у Стратегію комплекс заходів щодо таких, як я – котрі втратили доступ до свого майна на території Криму.
Наші українські чиновники мають проводити облік збитків, нанесених РФ окупацією, вести реєстр такої шкоди, розслідувати факти порушень майнових прав. Побачимо, як вони з цим справляться – як завжди, чи все-таки як належить.
Не можу не сказати про великий провал Стратегії в частині уваги до збереження історико-культурної спадщини ЮНЕСКО, пам’яток національного та місцевого значення в Криму.
Про це можна було б активно кричати на спеціалізованих міжнародних громадських та міждержавних майданчиках по усьому світу – про порушення Москвою принципів охорони пам’яток, про нищення всесвітнього та українського спадку в Криму. Тим не менш, потужності громадськості, Мінкульту та МЗС тут ніхто не збирається поки що задіювати. Додам ще для більшої ясності. По пам'тяках – мусить працювати механізм, аналогічний порушенню прав людини. Бо вписано те, що і так вже мають робити чиновники і на жаль НЕ роблять. Вони приховують від ЮНЕСКО порушення в Україні, що вже казати за Крим.
В Стратегії не згадані майданчики ІКОМОСу та інші, тобто громадська дипломатія, без котрої НІКОЛИ не буде ефекту на Комітеті Всесвітньої спадщини. Плюс треба активна інформаційна кампанія, плюс реєстр, плюс розслідування злочинів. Це все не артикульовано, а отже вимагати від чиновників дій буде неможливо, вимагати звітів – неможливо. Очевидно, що наше МКІП не зацікавлене у такій роботі, бо це віддзеркалить жахи зі збереженням спадщини на неокупованих територіях.
А МЗС взагалі вважає, що захист спадщини – не його комептенція, хоча саме вони утримують Комісію по співробітництву з ЮНЕСКО. Словом, біда, ніхто не розуміє нюанси, щоб почалася реальна праця
Те ж саме стосується і чи не ще більш перспективної теми – моніторинг екологічних злочинів РФ в Криму, їх розслідування, збір та оприлюднення інформації про порушення міжнародних та національних природозахисних норм.
А там – інформаційний клондайк, бо Кремль там активно будує воєнні бази, розвиває мілітаризм, нищить природу. Можна було б активно і обґрунтовано налаштовувати проти Арефії екологічну світову спільноту.