Що Україна могла б робити на війні в Сирії

За уривчастими даними, котрі приходять із Сирії (нагадаю, там виведено з ладу цілу базу московської авіації, знищено кілька літаків та завдано втрат живій силі росіян) можна зробити кілька цікавих і дуже важливих для нас висновків.

Виглядає так, що такі результативні атаки на авіабазу – це робота безпілотників сирійських повстанців. Я з самого початку засумнівався у версії про мінометників, котра спершу стала популярною. Звісно, сирійці – хоробрі воїни і можна допустити, що заради помсти за смерті тисяч своїх співвітчизників, котрі було заподіяно російськими пілотами, вони готові будуть піти на великі ризики, наблизитися на відстань прицільного мінометного удару. Але це виглядає як майже самогубство. 

Звісно, можна було б допустити, що периметр бази і підступи охороняють урядові війська, і що вони це роблять вкрай погано – тобто можуть підпустити кілька мінометних розрахунків на відстань 5-7 км до авіабази, дати їм розгорнутися, і нанести удар протягом одної-двох хвилин (це приміром 15-20 мін з одного міномета). Врахуємо, що потрібне коригування – інакше з такої відстані вкрай важко направити міни у ціль. Ну, і про безпечний відхід тоді можна забути.
Але той факт, що напади зараз продовжилися, і що в повідомленнях про них йде мова про оборону від атак з повітря, переконали мене в думці, що це все ж не міномети, а БПЛА.

Невеликий відступ. Я здивований, що системне застосування безпілотників для знищення російської тактичної авіації в Сирії сталося лише зараз. Усі технічні передумови для цього були попередні роки громадянської війни у цій країні. Безпілотники, котрі здатні летіти кілька десятків кілометрів по заданому маршруту, можна купити через інтернет буквально за кілька тисяч, якщо не сотень, доларів. Навантажити їх зарядами з малою масою та високою ефективністю дії – найтривіальніша задача. Літаки – легко вразливі цілі.

Таким чином, фактично партизанські сили нині можуть значною мірою нівелювати наймогутніший геополітичний аргумент Росії – здатність застосовувати тактичну авіацію у локальних конфліктах. 

Більше того, я вражаю, що Україні варто було б, як тільки Путін перемкнувся на Сирію, подумати про втрати його військ у Сирії. Туди з Донбасу було перекинуто велику кількість спеціалістів. Треба, щоб у РФ не було можливості їх не повернути на український фронт. 

Українські спецслужби, ВПК та волонтерський рух мали (і мають зараз) допомогти сирійцям знищувати агресорів. Враховуючи, що ті чинять там жорстокі військові злочини, це є навіть нашим загальнолюдським обов’язком. В українського ВПК є великі технічні можливості, у інженерів з наших приватних (волонтерських) – колосальна кількість унікальних технічних рішень, котрі можна було б випробовувати у сирійській війні, тим самим зменшуючи кількість жертв цього найкривавішого на сьогодні протистояння на планеті. Сирійці показали, що вони можуть нищити російські стратегічні озброєння (авіацію, системи ППО С-400) примітивними та дешевими засобами. Це означає, що саме такі засоби, в умовах обмеженості нашого бюджету, нам варто розвивати у відповідь на нарощування кільця військових баз росіян навколо України. Нагадаю, Москва, приховано, а інколи і відкрито, нарощує свою ударну міць у окупованому Криму, Придністров’ї, Білорусі, розширяє бази для військ на своєму кордоні з Україною, фактично беручи нас у облогу. Основна ставка на ракетні війська, надсучасні системи ППО, котрі мають паралізувати нашу авіацію, на бойові літаки. Все готується для того, щоб за лічені дні придушити спротив регулярної української армії і взяти під оперативний контроль більшу частину нашої країни. 

Звісно, цьому необхідна симетрична відповідь. Але чи здатна наша держава нині її запропонувати – маю сумнів. Тому ясно, що паралельно з відповіддю симетричною слід готувати відсіч асиметричного характеру.

Які рішення могли б лягти в її основу – ті, котрі потрібні нам, і котрі так нині можуть допомогти сирійцям у обороні від російсько-асадівських військ?

Системи ройової атаки дронами

Це мають бути кілька десятків бойових дронів, у складеному варіанті вони цілком поміщатимуться в одну вантажівку чи навіть легковий пікап. Озброєння одного такого дрону – фугас вагою кілька кг, або кумулятивні заряди. Система наведення – комбінована, з використанням GPS та оптичної інтелектуальної системи. Грубо кажучи, при входженні в зону придушення GPS-сигналу дрон має самостійно розпізнавати ландшафт з камери, і камерою ж розпізнавати цілі (літаки, пускові установки ППО, радари, бронетехніку тощо) і приймати рішення щодо їх атаки. Рій має координовано починати атаку, і, по можливості, зберігати взаємодію до самого завершення атаки, долаючи протидію засобами радіоелектронної боротьби, розподіляючи між собою цілі для їх ураження. 

Важливий елемент рою – це не тільки, власне, ударні дрони, але і обманні цілі – тобто дрони, котрі на вигляд та звук дуже схожі на ударні, але слугують виключно для того, щоб приймати на себе вогонюь засобів захисту проти БПЛА (котрих, нагадаю, навіть іще не встановили на своїх базах росіяни).

Такий рій може завдати ніщивного удару по авіабазі, системі ППО чи колоні на марші. 
Чи важко розробити таку систему-рій?

Насправді, ні!

Усі компоненти для неї вже готові, існують на світовому ринку, лишилося просто зібрати їх та інтегрувати. На жаль, для волонтерського руху чи приватних компаній це надто складна задача. Якби за це взялася держава, це було б повільно, але реально.

Такий рій є відносно складним у розробці, але у виготовленні – досить дешевим.

Системи протидії ППО

Російські найпередовіші комплекси ППО – С-400 – коштують сотні мільйонів доларів за дивізіон. В Україні зараз уже є працюючі рішення, котрі можуть частково нейтралізувати їх. Зокрема, це БПЛА, котрі дозволяють бойовому літаку підійти до С-400 на відстань прицільного удару і знищити його ключові компоненти. Ці БПЛА здатні супроводжувати такий літак і «маскувати» його. Коштують вони – недешево, десятки тисяч доларів кожен, але це копійки порівняно з вартістю дивізіону. С-400 буде тратити на кожен з них свої дорогоцінні ракети, в сотню раз дорожчі, і такі потрібні саме у момент бою.

Такі БПЛА можуть використовуватися і для безпосередньої атаки на дивізіон. Це, звісно, безпечніше для пілота. З іншого боку, недоцільно відкидати можливість з літака розстріляти, як у тирі, російські С-400 – так значно надійніше.

Резюмуючи.

Росіяни не мають у Сирії захисту від атаки групи дронів, навіть самих примітивних. І не факт, що вони мають такий захист взагалі. Невідомо, чи ведуться роботи у науково-конструкторських установах РФ, щоб цілеспрямовано створити такий захист. Це непроста задача, і навіть такій відносно багатій на ВПК країні, якою є Московщина, на це мають піти роки і роки праці.
Примітивні, зроблені з китайських компонентів БПЛА здатні нівелювати головний геополітичний аргумент Росії – авіацію та ППО. 

Досвід сирійців показує, що протидіяти РФ нам можна і треба, і Сирія – унікальна можливість для здобуття знань та практичного досвіду у цій сфері.