У хвилі ненависті тонуть ті, хто чесним шляхом заробив своє майно
Людина з мільйоном доларів – потенційно, майбутній лідер України, якщо вона заробила ці гроші, будучи бізнесменом до свого приходу у парламент чи виконавчу владу
Для чого взагалі необхідно декларувати статки посадовців?
Для того, щоб виборці та правоохоронні органи могли зробити свої висновки щодо чесності декларанта.
Зараз ми бачимо, що проти усіх, хто декларує мінімально помітні статки, піднялася хвиля люті, ненависті та зневаги. У цій хвилі, на жаль, тонуть і ті, хто набув своє майно чесно. Нині для пересічного обивателя будь-яка людина у владі з грошима – це корупціонер і негідник.
Декларування ж якраз має стати інструментом, для того, щоб виборці могли відрізнити чесних політиків від не-чесних, чесних чиновників від шахраїв. Чи відбувається це зараз! Ні, навпаки, домінує «ви всі там однакові» - улюблений девіз влади, котра хоче здаватися такою самою, як і опозиція.
На жаль, це прорахунок реформи декларування – що не донесли до загалу головне: яким чином, за якими критеріями треба розрізняти чесних людей від можливих злочинців за даних у їх деклараціях. Взагалі, ідея доброчесності не стала фокусом уваги – натомість уся увага сконцентрувалася на негідниках. Образ дурнуватого негідника з величезною кількістю готівки вдома, з численними годинниками, дорогими і непотрібними, закрив собою усе.
Не в останню чергу завдяки зусиллям лобістів цієї реформи, до речі. Авторитет влади упав, авторитет чесних людей у владі упав також.
Навіть упав більше, бо чесні політики опираються на суспільну думку. Корупціонери звикли оплачувати політтехнологів та медіа-менеджерів, щоб замилювати очі своєму електорату. У них є на це ресурс. У чесних політиків, як правило, такого ресурсу обмаль, підкупати та обманювати виборців – не в їх стилі. Нерідко, все, що є у порядних посадовців – це їх репутація. Яка нині під питанням в силу їх номінальної приналежності до правлячого класу.
Людина з мільйоном доларів – потенційно злочинець, якщо попередні 15 років була у владі. Людина з мільйоном доларів – потенційно, майбутній лідер України, якщо вона заробила ці гроші, будучи бізнесменом до свого приходу у парламент чи виконавчу владу.
Хіба про це говорили? Хіба це усі розуміють, давайте спитаємо себе чесно?
Хіба хтось говорив про те, що виборці мають відчувати і свою відповідальність – бо УСІХ ЦИХ НЕГІДНИКІВ ХТОСЬ ВИБРАВ!
Натомість «Ви всі там однакові!» - перемагає лозунг корупціонерів.
Сподіваюся, у найближчі дні спаде справедлива хвиля обурення і народ зацікавиться прагматичними питаннями: хто ж все-таки вартий підтримки, хто є альтернативою нинішнім владним дикунам з бусами, кому слід довіряти?
Бо інакше, який у всьому цьому був сенс?